УКРАЇНІЗАЦІЯ ПРАВОСЛАВ’Я ВОЛИНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.25
Анотація
У статті досліджено процес українізації православного церковного життя на Волині в міжвоєнний період, коли українські землі перебували у складі Другої Речі Посполитої. Проаналізовано політичний та соціально-релігійний контекст, що впливав на формування національно-церковного руху, зокрема політику польської держави щодо непольських народів, зокрема українців, та її вплив на православні громади. Розглянуто суперечливу позицію держави, яка одночасно сприяла дерусифікації церковного життя як засобу полонізації населення, але водночас обмежувала процеси українізації та консолідації українських національно-патріотичних сил.
Важливу роль у відродженні Української Православної Церкви в Польщі відіграли церковні з’їзди, які стали одним з вирішальних чинників пробудження національно-церковного руху на Волині. Їх головним досягненням було поширення серед українського населення усвідомлення необхідності боротьби за рідну Церкву та українську мову богослужіння.
У статті особлива увага приділена діяльності свідомого духовенства та місцевої української інтелігенції, які відігравали ключову роль у запровадженні української мови у богослужіннях, формуванні національної ідентичності та розвитку церковно-національної самосвідомості. Проаналізовано діяльність таких видатних постатей, як митрополит Полікарп (Сікорський), архієпископ Олексій (Громадський), Степан Скрипник, Арсен Річинський та інших, чия активність сприяла піднесенню українського православ’я, створенню просвітницьких осередків та впровадженню реформ, спрямованих на дерусифікацію та українізацію Церкви. Модель, яку намагалися реалізувати українські громадські та церковні діячі Волині, полягала в тому, що Церква має бути за своїм національним характером українською, незалежною від держави, а її устрій – соборним, що гарантуватиме широку участь мирян в управлінні.
Автор доходить висновку, що українізація православ’я на Волині у 1920–1930-х роках була потужним проявом національної самосвідомості українського населення, тісно пов’язаним із національно-визвольним рухом. Процес українізації православного церковного устрою сприяв консолідації українців, утвердженню національної ідентичності, розвитку просвітницьких ініціатив та підготовці ґрунту для відродження автокефальної Української церкви.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Aloshyna O. A. (2015). Hromadska diialnist Arseny Richynskoho u kintsi 20-kh – pochatku 30-kh rr. XX st. [Public activity of Arsen Richynskyi in the late 1920s – early 1930s]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia: Istorychne relihiieznavstvo. Ostroh: Vyd-vo Nats. un-tu “Ostrozka akad.”. Issue 12. Рp. 16–24. (in Ukrainian).
Borshchevych V. (2004). Volynskyi pomiannyk [The Volhynian Memorial Book]. Rivne. 408 p. (in Ukrainian).
Vlasovskyi I. (1975). Narys istorii Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy: U 4 t., 5 kn. T. 4, kn. 2: (20 st.) [Outline of the History of the Ukrainian Orthodox Church: In 4 vols., 5 books. Vol. 4, Book 2 (20th century)]. New York; Bound Brook: Ukrainian Orthodox Church in the USA. 384 p. (in Ukrainian).
Derzhavnyi arkhiv Rivnenskoi oblasti [State Archive of Rivne Region]. F. 479, Op. 1, Spr. 8, Ark. 2. (in Ukrainian).
Kopylova M.S. (2017). Polityko-pravovyi status ukrainskoi menshyny u druhii Rechi Pospolytii (1918–1926 rr.) [Political and legal status of the Ukrainian minority in the Second Polish Republic (1918–1926)]. Ivan Ohiienko i suchasna nauka ta osvita. Seriia: Istorychna. Issue 13. Рp. 169–176. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IvanOgienkoi_2017_13_23. (in Ukrainian).
Kramar Yu. V. (2015). Natsionalno-kulturna ta relihiina polityka uriadiv Polshchi na Volyni (1921–1939 rr.) [National, cultural, and religious policy of Polish governments in Volhynia (1921–1939)]. (Doctoral dissertation). URL: http://old.lnu.edu.ua/files/dissertations/2015-12-29-kramar/dis_kramar.pdf. (in Ukrainian).
Rozhko V. (2001). Narys istorii Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy na Volyni: Istoryko-kraieznavchyi narys [Outline of the History of the Ukrainian Orthodox Church in Volhynia: Historical and Local Studies Essay]. Lutsk: Media. 672 p. (in Ukrainian).
Rozhko V. (2007). Vidrodzhennia Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy na Volyni 1917–2006 rr. [Revival of the Ukrainian Orthodox Church in Volhynia, 1917–2006]. Lutsk: Volynska knyha. 347 p. (in Ukrainian).
Smyrnov A. (2008). Stepan Skrypnyk: relihiino-politychna diialnist u 30-kh – na pochatku 40-kh rokiv XX stolittia [Stepan Skrypnyk: Religious and political activity in the 1930s – early 1940s]. Dukh i litera. No. 20. Рp. 145–169. (in Ukrainian).
Stokolos N. (1998). Arsen Richynskyi i borotba za ukrainizatsiiu pravoslavnoi tserkvy na Volyni [Arsen Richynskyi and the struggle for the Ukrainianization of the Orthodox Church in Volhynia]. Liudyna i svit. No. 2. Рp. 33–37. (in Ukrainian).
Shabarovskyi V. (2014). Rukh za ukrainsku tserkvu na Volyni v 1920–30 rr. [The movement for the Ukrainian Church in Volhynia in the 1920s–1930s]. Volyn. No. 48 (1202). Рp. 6–7. (in Ukrainian).
Shamsutdynova-Lebediuk T.N. (2019). Ukrainske pravoslavia: vid mytropolii do avtokefalii [Ukrainian Orthodoxy: From Metropolis to Autocephaly]. Andriivskyi visnyk: Istoryko-bohoslovskyi shchorichnyi zhurnal Rivnenskoi Dukhovnoi seminarii Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy Kyivskoho Patriarkhatu. Rivne. No. 8. Рр. 148–156. (in Ukrainian).
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.