Галузь та проблематика

Головна концепція альманаху — публікація новітніх українознавчих досліджень науковців України та зарубіжжя. Кожен випуск має тематичне спрямування. Проблематика публікацій формується за тематичним принципом, що відповідає найактуальнішим питанням українського соціогуманітарного дискурсу, науково-дослідним темам, що виконуються Науково-дослідним інститутом українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розроахований на науковців, викладачів вузів, студентів та всіх, хто цікавиться українознавчою проблематикою. Журнал видається у друкованій та онлайн версіях. Входить до Переліку наукових фахових видань України з історії та філософії (категорія «Б»)

Мета журналу «Українознавчий альманах» – публікація рецензованих дослідницьких статей, які містять оригінальні наукові результати зі спеціальності 033 «Філософія» та 032 «Історія та археологія», що входять до галузі знань «Гуманітарні науки».
Види публікацій: дослідницькі статті, оглядові статті, рецензії.
Завдання журналу:
• Розвиток наукового українознавства як сучасної інтегративної соціогуманітарної дисципліни;
• розвиток українського наукового потенціалу та інтеграція його у світовий науковий простір;
• сприяння ефективній публічній комунікації вчених, якісному донесенню, офіційному визнанню та популяризації результатів наукових досліджень у сфері філософського та історичного наукового українознавства.

Політика розділів

Статті

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Рецензії

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА В КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ: МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

АКТУАЛЬНІ УКРАЇНОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРИСТИКИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Процес рецензування

Внутрішнє рецензування (попереднє оцінювання в редакції)
Усі рукописи, які надійшли до редакції, перевіряє відповідальний редактор щодо мети, тематики, реакційної політики журналу. Рукописи, які не відповідають тематиці та редакційній політиці журналу або редакційним стандартам журналу, відхиляють до рецензування. Не підлягають рецензуванню вступне слово редактора, документи і матеріали, рецензії та огляди, хроніки, переклади та блок з інформацією про виправлення.
Рукописи статей, які не відповідають вимогам журналу щодо структури та оформлення, повертають авторам на доопрацювання та повторне подання. Якщо автор не надіслав відповіді на запит редактора впродовж 30 календарних днів, вважається, що рукопис не перебуває на розгляді в редакції журналу.
Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат у системі Strikeplagiarism виявлено значний відсоток текстових запозичень, повертають авторам на доопрацювання. У разі виявлення ознак плагіату статтю повертають авторові без права повторного подання цієї статті.
Редакція надає перевагу статтям з якісними та/або кількісними даними, хоча журнал публікує ґрунтовні оглядові статті.
Після усіх внутрішніх перевірок авторський оригінал статті передають на зовнішнє рецензування (експертне оцінювання).

Зовнішнє рецензування (оцінюють незалежні експерти)
Усі статті, подані для публікації, підлягають подвійному сліпому рецензуванню на платформі Open Journal System (OJS) щонайменше двома зовнішніми рецензентами, які є експертами в науковій галузі конкретної статті.
Члени редакційної колегії рекомендують рецензентами осіб, які є експертами в науковій галузі конкретної статті та мають публікації за тематикою статті. Члени редакційної колегії також можуть бути рецензентами.
Рецензенти мають дотримуватися найкращих міжнародних практик рецензування, зокрема Рекомендацій для рецензентів від Європейської асоціації наукових редакторів, Web of Science Academy, вимог цього видання.
Рецензенти зобов’язані якнайшвидше повідомити редактора та/або редакцію про всі можливі конфлікти інтересів. Вони також мають дотримуватися принципу конфіденційності під час роботи з рукописом статті, зокрема, не використовувати та/або не відтворювати її повністю або частково будь-де, а також не розголошувати інформації про звернення редакції щодо рецензування.

Під час підготовки рецензії рецензент має відповісти “так”, або “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання” на такі запитання (запитання зазначено у шаблоні для рецензента на платформі OJS):
Назва статті відповідає її змісту та меті?
Анотація відображає основний зміст статті та відповідає IMRAD-структурі?
Ключові ідеї статті оригінальні, науково значущі та цікаві читацькій аудиторії?
Основні результати статті науково обґрунтовані та вагомі?
Стаття та її ключові частини відповідають структурі IMRAD і технічним вимогам журналу?
Таблиці, рисунки обґрунтовані, доречні та відповідають вимогам журналу?
Методологія дослідження доречна та належно обґрунтована?
Мова статті наукова, граматично правильна та зрозуміла читацькій аудиторії?
У розділі “Дискусії” продемонстровано знання відповідної проблематиці статті літератури?
Висновки чіткі та аргументовані?
Якщо рецензенти щодо якогось пункту обрали відповіді “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання”, вони мають написати обґрунтовані коментарі та пояснити авторам, як вдосконалити статтю.

Редактори мають право не повідомляти авторові тих коментарів, які містять суб’єктивну оцінку положень рукопису, або образи, або не відповідають встановленим вимогам і критеріям, зазначеним вище.
Редактори є посередниками у всіх обговореннях між авторами та рецензентами під час рецензування статті перед публікацією. Якщо згоди досягти неможливо, редактори можуть запросити додаткових рецензентів.
Відповідальний редактор має право повернути рецензію на доопрацювання, якщо рецензент не дотримався встановлених Рекомендаціями для рецензентів вимог, рецензія містить двозначні зауваження. У разі істотних зауважень до рецензента, редактор має право виключити рецензента з переліку осіб, до яких звертається видання, та/або повідомити про його дії за місцем його афіліації.

Рецензенти не здійснюють структурного чи мовностилістичного редагування рукопису, але, за потреби, повідомляють про редакторські проблеми авторів і редакторів журналу у відповідному блоці рецензії.
Рішення рецензентів можуть бути такими:
прийняти;
прийняти після незначних доопрацювань (автори мають 5 днів на внесення незначних змін відповідно до коментарів рецензентів);
прийняти після суттєвих доопрацювань (автори мають два тижні на суттєве доопрацювання рукопису);
відхилити з пропозицією повторного подання (рукопис буде відхилено, а авторам буде запропоновано повторно подати статтю після істотного доопрацювання змісту, якщо, на думку рецензентів, стаття потребує проведення додаткових експериментів, інших емпіричних досліджень для підтвердження висновків);
відхилити (статтю відхиляють без права на повторне подання цієї ж статті, якщо вона має серйозні недоліки та/або не містить оригінальних наукових результатів).
Якщо статтю може бути прийнято за умови доопрацювання, її повертають авторові / авторам разом із коментарями і пропозиціями рецензентів щодо вдосконалення статті та рекомендаціями редакторів, якщо такі є.

Автор повторно надсилає доопрацьовану версію статті разом із чіткими відповідями на зауваження рецензентів. Усі зміни автор має виділити в тексті статті.
Відповідальний редактор безпосередньо оцінює якість змін або передає статтю рецензентам на повторне оцінювання. У разі другого раунду рецензування рецензента можуть попросити оцінити доопрацьовану версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого раунду рецензування.
Рецензенти повинні чітко та аргументовано висловлювати свою точку зору, бути ввічливими та конструктивними у своїх рекомендаціях.
На всі коментарі рецензента автор має відповідати згідно з пунктами рецензії.
Загальний строк рецензування не може перевищувати 3 місяців з дати надходження статті до рецензента.
Журнал дозволяє максимум два раунди рецензування рукопису.
Редакція враховує коментарі рецензентів, але остаточне рішення щодо публікації статті ухвалює головний редактор журналу.

Авторські апеляції
Автори можуть оскаржити відмову в публікації. Процедуру такого оскарження описано у пункті “Відкликання статті та заява й апеляції” Редакційної політики журналу.

Періодичність публікації

Шановні науковці!

Запрошуємо Вас до публікації статей у черговому 38 випускові журналу «Українознавчий альманах». Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 2 липня 2020 року «Українознавчий альманах» визнано фаховим виданням у категорії «Б» з філософських наук (наказ № 886 від 02 липня 2020 р.) та історичних наук (наказ № 1471 від 26 листопада 2020 р.)

Тематичні напрямки:

Тема 1: Українознавчі практики у сфері утвердження національної ідентичності молоді як чинник консолідації українського суспільства.
Тема 2: Російсько-українська війна в оптиці гендеру.
Тема 3: Західництво та антизахідництво в історичній ретроспективі та сьогоденні.
Тема 4: Практики зросійщення українців: історія і сучасність.
Редколегія також відкрита до оригінальних пропозицій в межах заявленої теми випуску №38, які не знайшли відображення серед вище наведених тематичних напрямків.

Дедлайн №38 – 1 травня 2026 року.
Вартість публікації: 85 грн. за 1 сторінку тексту. Кількість сторінок – не менше 10. Вимоги до оформлення статей та реквізити оплати – на сайті журналу: Керівництва для авторів. Оплата статті – після рецензування та позитивного рішення редакції журналу.
Статті надсилати: grabovskai@ukr.net
Контактна особа: Грабовська Ірина Миколаївна (grabovskai@ukr.net; тел. +38(050)4101608).

Політика відкритого доступу

У журналі ми дотримуємося політики відкритого доступу, щоб “зробити результати досліджень безплатними та доступними для всіх, хто має доступ до інтернету, і сприяти прогресу в науці, медицині та охороні здоров’я” відповідно до Будапештської ініціативи відкритого доступу.
Редакція підтримує рекомендації BOAI20, Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритого доступу і докладає зусиль до реалізації їх у своїй діяльності.
Відкритий доступ означає, що всі статті, опубліковані в журналі “Українознавчий альманах”, вільно доступні для читання, завантаження та розповсюдження шляхом друкування, поширення у соціальних мережах тощо відразу після публікації, і читачі можуть ділитися ними та адаптувати їх, за умови, що журнал і статті цитуються належним чином (ліцензія Creative Commons Attribution License (CC BY SA 4.0)).
Атрибуція (покликання на джерело) — ви повинні зазначити автора й журнал, вид ліцензії та надати інформацію про зміни, якщо вони було внесено до статті.

Архівування

Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі

1) Архівування
Редакція наукового періодичного видання «Українознавчий альманах» прагне забезпечити довготривалий доступ до всіх публікацій і вживає всіх необхідних технічних заходів для забезпечення резервного копіювання та відкритого доступу до вмісту журналу.

Місця зберігання
Кожен випуск видання виходить у друкованій та електронній формі. Електронна версія підлягає обов’язковому розміщенню у вільному доступі на сайті журналу та депонується в інституційному репозитарії Київського національного університету імені Тараса Шевченка eKNUTSHIR, який інтегрований з Національним репозитарієм академічних текстів.

Електронні копії усіх номерів видання також передаються на зберігання на платформі «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.

Періодичність архівування
Вміст нашого журналу архівується після публікації кожного випуску, що забезпечує безперервне та своєчасне збереження наших наукових праць.

Ліцензії та дозволи
Весь архівований контент зберігає свої оригінальні ліцензійні умови. Це гарантує читачам і дослідникам можливість користуватися матеріалами на тих самих умовах, що й під час їх первинної публікації.

Оновлення політики архівування
Наша політика архівування переглядається раз на два роки, щоб відповідати найкращим практикам у галузі наукових публікацій та збереження контенту. Про будь-які оновлення або зміни буде повідомлено на офіційному вебсайті журналу.

2) Самоархівування
Препринт
Автор може депонувати препринт (версія публікації, що не пройшла рецензування) у будь-якому сховищі за умови покликання на видавця та журнал у форматі: «Це препринт матеріалу, поданого для публікації в журналі «Українознавчий альманах», що видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка».

Постпринт
Автор може депонувати постпринт (остаточну версію статті у форматі створеного видавцем PDF-файлу) у будь-якому тематичному національному чи міжнародному репозитарії із зазначенням видавця, назви журналу та DOI статті.

Публікаційна етика

Публікаційна етика журналу “Українознавчий альманах” відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines, Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Publishing Ethics Resource Kit for Editors, COPE Guidelines, ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.

Публікаційна етика видання включає такі розділи:
• Політика відкритого доступу
• Політика підтримки відкритої науки
• Політика щодо використання штучного інтелекту
• Положення про авторські права (Ліцензування та авторське право; Авторство і співаторство)
• Політика щодо конфлікту інтересів
• Політика щодо порушень академічної доброчесності, плагіату та дублювання публікацій
• Процес рецензування
• Фінансова політика APC
• Постпублікаційне обговорення та внесення змін
• Архівування (Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі)
• Відкликання статті та заява й апеляції

Публікаційна етика складається з таких частин:
• Публікація та обмін відкритими даними.
• Загальні питання подання, рецензування та редакційних процесів.
• Відповідальність авторів.
• Відповідальність рецензентів.
• Відповідальність редакторів.
• Заява про приватність і конфіденційність.
• Політика щодо джерел фінансування.
• Нейтралітет до геополітичних суперечок.
• Політика гендерних питань.
• Політика щодо отримання обов’язкового етичного висновку.
• Відмова від відповідальності

Продовження повного тексту документу

Політика підтримки відкритої науки

Публікація та обмін відкритими даними
Видання «Українознавчий альманах» підтримує принципи відкритої науки, що охоплюють практики:
Раннього та відкритого поширення досліджень
Управління результатами дослідження
Забезпечення відтворюваності результатів
Відкритого доступу до результатів дослідження

Редакція видання заохочує авторів дотримуватися етичних засад у ході збирання та використання даних, застосовувати належне цитування.
Журнал реалізує принципи відкритої науки, дотримуючись справедливих практик рецензування, провадячи прозорі редакційні процеси, сприяючи відкритості та відтворюваності результатів дослідження.

Принципи відповідального оцінювання
Редакційні практики видання «Українознавчий альманах» втілюють рекомендації та підходи, викладені в Декларації DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment). Тож редакційна колегія дотримується загальної рекомендації DORA:
Не використовувати журнальні метрики, наприклад імпакт-фактор, як допоміжний показник якості окремих наукових статей.

Дотримання принципів FAIR
Редакція видання «Українознавчий альманах» переконана, що всі дані, пов’язані з дослідженням, повинні бути доступними для пошуку, відкритими, відповідним до загально прийнятих стандартів та придатними для повторного використання (FAIR — Findable, Accessible, Interoperable, Reusable).

Ми просимо авторів зберігати дані, що лежать в основі їхніх досліджень, у відповідних репозитаріях.
Ми заохочуємо авторів оцінювати дослідницькі дані з використанням таких інструментів:
FAIRAware
Fair Data Self-Assessment Tool
Редакція видання радить авторам керувати дослідницькими даними, зокрема укласти План управління даними та дотримуватися його, щоб уникнути спотворення даних у процесі дослідження.
Політика депонування наукових даних
Видання «Українознавчий альманах» заохочує відкритий доступ до наукових даних, пов’язаних із публікаціями.
Рекомендує авторам депонувати дані, пов’язаних із дослідженням, в інституційному репозитарії eKNUTSHIR, у спільноті КНУ в Zenodo чи в будь-якому іншому предметному або загальному репозитарії (реєстр репозитаріїв), оскільки розміщення наборів даних у репозитарії забезпечує довгострокове зберігання та присвоєння постійних ідентифікаторів (приміром DOI).
Покликання на всі опубліковані набори даних мають бути включені в метадані статті.
Редакційна колегія заохочує авторів описувати набори дослідницьких даних згідно з принципами і, за можливості, забезпечувати їх доступність на умовах відкритих ліцензій

Політика щодо використання штучного інтелекту

Політика щодо використання штучного інтелекту в редакційній діяльності наукового періодичного видання "Українознавчий альманах"

Вступ
Цей документ визначає принципи та правила використання інструментів на основі штучного інтелекту (ШІ) у процесі підготовки, рецензування та публікації матеріалів у науковому періодичному виданні "Українознавчий альманах" (надалі - Журнал). Ми визнаємо потенційні переваги використання ШІ для підвищення ефективності та якості наукових публікацій, однак наголошуємо на необхідності його етичного, відповідального та прозорого застосування з дотриманням академічної доброчесності та стандартів наукової етики.

Продовження повного тексту документу

Політика щодо конфлікту інтересів

Під конфліктом інтересів розуміють все, що заважає або може заважати повній, належній та об’єктивній процедурі розгляду та ухвалення рішення щодо публікації дослідницьких статей чи інших матеріалів.
Вважається, що конфлікт інтересів існує, якщо задіяні в редакційному процесі особи перебувають в стосунках між собою, особистих чи інших, які потенційно можуть скомпрометувати їх або завадити об’єктивності чи вплинути на вирішення питань, пов’язаних із публікацією.
Під час редакційного процесу конфліктом інтересів є такі відносини між головним та/чи відповідальним редакторами, рецензентами та авторами:
автор і відповідальний редактор та/або рецензент працюють на одній кафедрі або в одній дослідницькій групі;
автор є студентом, а рецензент — викладачем або науковим керівником;
автор є студентом, а рецензент та/або редактор — керівником студентської наукової роботи.
Якщо автор статті є головним редактором або членом редакційної колегії «Українознавчий альманах», то не бере участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
Під час подання статті автор має повідомити про всі можливі конфлікти інтересів із редакторами журналу. Після того, як рукописи призначені для рецензування, рецензентів просять повідомити редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.
Автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією (автор-кореспондент), повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів.
Конфлікт інтересів може бути також пов'язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами, які можуть спричинити упередженість та вплинути на ухвалення рішень відповідальними особами.
Рецензенти не повинні переглядати рукописи, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин/ зв’язків з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з рукописом.
Редактори не повинні редагувати рукописів/керувати ними, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.
Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає відповідальний редактор та/або головний редактор видання. У разі обґрунтованих заяв про наявність конфлікту інтересів з головним редактором видання, такі заяви розглядають за участі двох членів редакційної колегії видання.

Політика щодо порушень академічної доброчесност, плагіату та дублювання публікацій

Політика щодо порушень академічної доброчесності
Академічна доброчесність дуже важлива для розвитку науки, наукових видань та університетів. Дотримання авторами вимог академічної доброчесності – запорука успішного розвитку журналу, підвищення його цитованості та розширення кола читачів.
У політиці щодо порушень академічної доброчесності редакційна колегія керується Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про академічну доброчесність», Етичним кодексом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також «Положенням про систему виявлення та запобігання академічному плагіату у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (2020 р.).
Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України «Про вищу освіту», науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: «дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти».
Відповідно до Етичного кодексу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, члени університетської спільноти зобов’язані:
- обстоювати цінності академічноı̈ доброчесності та дотримуватися ı̈ı̈ правил у всіх видах діяльності в університетському просторі та за його межами (пункт 2.15);
- дбати про особисту та університетську наукову репутацію при організаціı̈ та проведенні науковотехнічноı̈ діяльності (пункт 2.18);
- вважати неприпустимим надання неправдивоı̈ інформаціı̈ щодо власноı̈ освітньоı̈, науковоı̈, творчоı̈ діяльності та ı̈ı̈ результатів, привласнення авторства текстів, зокрема академічних, виконаних іншими особами (пункт 2.19).
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», «академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень».

Продовження повного тексту документу

Фінансова політика APC

УВАГА! Оплата приймається лише після успішного рецензування та прийняття статті до публікації в журналі.

Вартість редакційно-видавничої підготовки статті становить 1600 грн за 1 обл.-вид. арк. (40 000 знаків із проміжками). Орієнтовний обсяг статті — 0,5–1,5 обл.-вид. арк. (тобто 20 000 - 60 000 знаків із проміжками).

Від оплати звільняються:
• здобувачі третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що підготували статтю одноосібно (без співавторів) починаючи з 01.06.2026 року;
• науково-педагогічні та наукові співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка та співробітники інших наукових установ, закладів вищої освіти, з якими Київський національний університет імені Тараса Шевченка уклав відповідні угоди про співпрацю за умови, що ці співробітники активно співпрацюють з редакцією журналу як рецензенти та/або члени редакційної колегії (є подання від редакції про участь у рецензуванні та/або у складі редакційної колегії).

Члени редакційної колегії та рецензенти журналу, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, з якими Київський національний університет імені Тараса Шевченка не уклав відповідних угод про співпрацю, мають право один раз на рік безоплатно опублікувати статтю за поданням головного редактора.
Якщо статтю підготували працівники Київського національного університету імені Тараса Шевченка чи установи-партнера у співавторстві з науковцями з наукових установ, закладів вищої освіти, з якими Київський національний університет імені Тараса Шевченка не уклав відповідних угод про співпрацю, то співавтор, який не є працівником Київського національного університету імені Тараса Шевченка чи установи-партнера, оплачує 1/2 або 1/3 вартості статті залежно від кількості авторів.
Автори можуть замовити друкований примірник журналу за додаткову плату. Вартість одного примірника для кожного журналу обраховується індивідуально.

Постпублікаційне обговорення та внесення змін

Редакції заохочують та сподіваються на академічні дебати та конструктивну критику в обговореннях після публікації наукових статей. Під час обговорень може бути виявлено недоліки вже опублікованих статей, серед яких можуть трапитися суттєві та несуттєві помилки, не виявлені або такі, що не могли бути виявленими під час редакційного процесу.
Щоб знизити ризики виникнення таких ускладнень, редактори зобов’язані узгоджувати будь-які зміни до тексту рукопису у процесі редакційно-видавничої підготовки з авторами, зокрема, відповідальним автором. Як виняток, несуттєві редакційні виправлення тексту щодо орфографії та/або граматики допускаються до публікації без узгодження з авторами.
Водночас редакція заохочує авторів і читачів до активної постпублікаційної комунікації, конструктивної дискусії щодо результатів опублікованих досліджень, виявлення перспектив його застосування або висловлення сумнівів щодо аргументації чи значення статті для розвитку науки.
Під час обговорення статей (публікації відкритих думок, статей на форумі, виправлень, критичних коментарів до опублікованої статті та відповідей автора на критику тощо) жоден коментар не може містити особистих образ будь-кого з авторів або редакторів, рецензентів, дискримінаційних зауважень, суб’єктивного оцінювання та/або характеристики роботи видання.

Зміни та виправлення
Журнал дотримується загальноприйнятих правил та рекомендацій Elsevier щодо виправлень несуттєвих й істотних помилок в опублікованих матеріалах.

Внесення несуттєвих змін
Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (наприклад, друкарські помилки, непрацюючі покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо), можна виправити шляхом публікації змін.
Це відбувається шляхом заміни оригінального PDF-файлу на виправлений разом із повідомленням про виправлення на вкладці “Зміни” з детальним описом помилок і змін, внесених у вихідний PDF-файл.
Оригінальний PDF-файл буде позначено приміткою про виправлення та вказівкою на виправлену версію статті з виправленнями. Оригінальний PDF-файл також буде заархівований і доступний за покликанням у тій самій вкладці Erratum (Змінено).

Виправлення істотних помилок
Виправлення публікують у разі, коли вже після публікації статті виявляють істотні помилки, які суттєво впливають на дослідницьку цілісність та зміст статті.
Основні причини публікації виправлень — це зміна авторства, ненавмисні помилки в результатах досліджень, помилки в маркуванні таблиць і малюнків тощо.
Виправлення публікують окремою публікацією та реєструють у власному DOI.
Рішення про публікацію помилок або виправлень приймає головний редактор після обговорення з авторами та відповідальним редактором.

Відкликання статті та заяви й апеляції

Відкликання статті та заява про занепокоєння
Відповідно до Рекомендацій щодо відкликання COPE, яких дотримується наш журнал, стаття може бути відкликана з таких причин:

Ненадійні висновки, ґрунтовані на явних доказах неправомірної поведінки (наприклад, шахрайське використання даних) або чесній помилці (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка).
Надлишкова публікація, наприклад, висновки, які раніше були опубліковані в іншому місці без відповідних перехресних посилань, дозволу чи обґрунтування.
Плагіат або інший вид неетичного дослідження, неправомірна поведінка.

Процедура відкликання
Для процедури відкликання ми використовуємо EASE Retraction Form.
Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редактора(ів), автора(ів) або читача(ів) (Детальніше про порядок розгляду звернень див. у пункті “Заяви та апеляції”).

Продовження повного тексту документу

Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.