ФОРМУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ ЗА КОРДОНОМ: УКРАЇНОЗНАВЧІ ПРАКТИКИ

Анотація

Стаття присвячена аналізу українознавчих засад діяльності освітніх закладів української діаспори в умовах повномасштабної війни росії проти України. Розглянуто методологічні, змістові та організаційні засади українознавства як цілісної науково-освітньої системи. Автор окреслює роль українських шкіл за кордоном як носіїв національної ідентичності, що діють в умовах глобального гуманітарного виклику. Запропоновано рекомендації щодо посилення українознавчої складової в освітніх осередках української діаспори.
Автор аналізує основні функції таких шкіл, виклики, що постали перед українськими освітніми осередками за межами держави, та надає приклади ефективної роботи громадських ініціатив. У фокусі – роль громадських ініціатив та державної політики у формуванні культурної стійкості молодого покоління українців у діаспорі.
Актуалізовано, що суботні та недільні школи українознавства – епіцентр національної стійкості української молоді за кордоном, що особливо важливо в умовах війни. Вони поєднують освітню, етнокультурну, соціальну й інформаційну функції, формуючи майбутніх носіїв української ідентичності. Заклади потребують системної підтримки – кадрової, методичної й фінансової – з метою довгострокового розвитку та зміцнення ролі української діаспори у збереження національної ідентичності молоді.
Акцентовано увагу на впровадженні навчальної програми з курсу українознавства для суботніх та недільних шкіл українського зарубіжжя «Я і Україна», яка спрямована на допомогу освітянам українських суботніх та недільних шкіл осмислити сучасні виклики виховання, його головні засади та базові національні цінності, на основі яких формується виховання молодого покоління.