УКРАЇНСЬКА ЛЮДИНА В ЧАСИ КАТАКЛІЗМІВ: ПОШУКИ ШЛЯХІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Анотація

Досліджується проблема світовідчуття та світопереживання так званої «пересічної» української людини в часи історичних катаклізмів антропогенного походження. Акцентується увага на періодах національних катастроф ХХ та ХХІ століть у соціоантропологічних та смисложиттєвих вимірах. Наголошується на необхідності дослідження стану української людини періоду теперішньої російсько-української війни.
Метою даної розвідки є аналіз суспільних настроїв, переживань, переконань та уподобань так званого «пересічного» українця (в совєтські часи – «простого українця») в кризові та катастрофічні, трагічні моменти історії, тобто в добу катаклізмів, а також шляхи та методи дослідження даної проблематики.
Робиться висновок, що самопочуття пересічної людини у часи катаклізмів (катастроф) – це стан постійного стресу та тотального страху, непевності і загроженості. Реальна здатність спільноти до виживання залежить від стійкості (фізичної та духовної) її громадян; їхнього патріотизму та здатності до опору ворогові; почуття любові до Батьківщини та відповідальності еліт; ефективного та професійного керівництва в надзвичайних умовах існування соціуму.
Вивчення проблеми переживання людиною катаклізмів є однією з базових наукових проблем світової соціогуманітаристики, оскільки світ вступив у добу активних трансформацій, часто непередбачуваних та неконтрольованих. Для сучасного українознавства проблема переживання катаклізмів українською «пересічною» людиною перетворюється на одну з найактуальніших як безпекова, економічна, політична, антропологічна тощо, зрештою – філософська, оскільки Україна сьогодні знаходиться в епіцентрі переоблаштування глобального світу. Дослідження даного питання вимагає спеціальної уваги до вже існуючої наукової аналітики та пошуку нових шляхів та методів вивчення проблеми.