БРЕНДУВАННЯ МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА У СВІТЛІ АДВОКАЦІЇ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття наголошує на актуальності задачі адвокатувати в світі не лише мистецький аспект культури та спадщини України, а й освітянський – підсвічувати для наукової спільноти та широкого загалу західного світу процеси, події, персоналії, які змінювали в той чи інший історичний момент загально прийнятий статус кво, змінювали усталені звичаї та норми, робили світ гуманнішим. Такі наголоси посилюють позиціонування України форпостом західної цивілізації – і тому є надзвичайно важливими для перемоги України в війні, яку веде проти неї рф. Усвідомлення факту окремішності та впливовості українського духу та культури навіть в часи втрати незалежності держави загострює відчуття втрати у разі здійснення планів рф стосовно повного гено- та етноциду українців. Керуючись цим розумінням, авторка статті зосередила свою увагу на огляді важливих фактів, які можуть бути покладеними в основу творення сильного особистого бренду першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, який у один з найнесприятливіший для збереження і прояву українського духу час започаткував саме український науковий дискурс та заклав підвалини до становлення Київського університету осередком гідності, вільнодумства, українства. Прикладного характеру додає статті розгляд авторкою можливих до застосування в процесі брендингу особистості Михайла Максимовича та Київського університету як феномену українства всупереч задумам царату цитат та інструментарію популяризації візуального образу та обіцянки бренду «Михайло Максимович – українська точка зору на історію та справедливість». Дуже важливим наголосом є міждисциплінарність заходів з метою посилення та популяризації бренду Михайла Максимовича у сприйнятті як внутрішньої, так і зовнішньої аудиторії – залучення представників візуального мистецтва, не лише фахових істориків та копірайтерів, задіяння активізму.