ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК НАЙВИЩА ЧЕСНОТА ГРОМАДЯНИНА-БОРЦЯ ЗА УМОВ ВОЄННОЇ СИТУАЦІЇ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Робота присвячена аналізу феномену гідності, що досліджується сучасними соціогуманітарними науками як спрямованість моральної свідомості та виражає уявлення про цінність кожної людини як неповторної особистості, а також особливе моральне ставлення особистості до самої себе і очікування відповідної реакції на поважне ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається її цінність. Нами встановлено, що гідність насамперед є формою прояву самосвідомості і самоконтролю, на чому базується вимогливість людини до самої себе, тісно пов’язана з такими властивостями особистості, як совість, честь, відповідальність. Поняття гідності розглядається у сучасному соціально-філософському дискурсі в контексті ціннісних орієнтацій представників українського суспільства й визначає її патріотичну поведінку, особливо затребувану у загрозливих умовах воєнного стану. Такі виклики долі можуть деформувати особистість, тому надзвичайно важливим для філософського розуміння гідності людини є те, що у її продукуванні беруть участь усі здібності та уподобання людини, цінність стає явищем внутрішнього вибору. Російські наративи «меншого брата» та «хуторянства» принижували гідність української нації, яка завдяки героїзмові у війні заслужила повагу всього світу. Встановлено, що основні характеристики українського суспільства виражають три ключові слова: хоробрість, стійкість та солідарність, і тому акцентується увага на етимології слова перемога, бо саме у прагненні до перемоги людська гідність знаходить відображення у свідомості кожного українця. Обґрунтовуються суспільні механізми впливу на дотримання прав людини в умовах війни, на збереження достоїнства й убезпечення гідності в обставинах нових ризиків російсько-української війни.