Анотація
У статті представлено результати дослідження проблеми виконання материнських обов’язків під час війни. Увага акцентується на різних ролях, які виконують мами під час війни, на можливих відповідях материнства на виклики війни. Підкреслюється, що війна є точкою зламу для соціуму і для кожної родини, випробуванням моральності і шляхетності духу людини. Справедлива оборонна війна розглядається як етичний та екзистенційний виклик, що надає трагічну можливість виявлення моральних якостей, приводить до піднесення духу в умовах, коли агресор намагається брутально зруйнувати їх. Зазначається, що гендерні проблеми в умовах воєнних дій розглядалися у феміністичному дискурсі, починаючи з середини ХХ ст. Традиційно увага дослідників зосереджувалась на таких жіночих ролях, як анти мілітаристки, жінки-жертви, жінки волонтерки, жінки-військові. Підкреслюється, що жінка може виконувати під час війни кілька ролей, змінюючи своє ставлення до подій, ступінь активності, пріоритетність ролей. Рольова ж багатоваріантність матерів залишалася на околиці гуманітарного дискурсу. У статті наголошується, що мами виконують в умовах війни різні ролі, залежно від віку дітей, території проживання, ставлення до військової служби дорослої дитини тощо. Жінка-мати іманентно бере на себе відповідальність і тягар жертовності, ступінь якого має конкретно-історичний характер і значно посилюється в умовах військових дій. Рольові варіанти матерів розглядаються не як детерміновані, а телеологічні, як такі, що залежать від системи етичних якостей жінки. Окреслені ролі мами, що служить у війську, мами-волонтерки, мами-рятівниці маленьких дітей. Однак найбільша увага приділяється мамам воїнів. Аналізується історична традиція можливостей використання впливу мам на мобілізацію, на організацію допомоги армії, на підтримку духу військових. Стверджується, що, не дивлячись на дев’ятирічний досвід російсько-української війни і позитивні приклади сучасних українських матерів воїнів, жертовність та висока моральність ніколи не буде масовою, але свідомих мам може стати більше, а ставлення до воїнів та їхніх родин – більш шанобливим. Наголошується, що материнська відповідальність є гідною відповіддю на екзистенційні виклики та етичні колізії, породжені війною, тому важливими є подальші дослідження окреслених проблем у полідисциплінарному науковому дискурсі.
Ключові слова
відповідальне материнство; мама воїна; справедлива війна; антимілітаризм; етика піклування
Посилання
Veil S. (1998). Ukorinennia. Lyst do kliryka. [Rooting. A letter to a cleric]. Kyiv: Dukh i litera. 298 р. (in Ukrainian).
Tsymbal T. (2015). Evoliutsiia feministychnoho dyskursu viiny: vid antymilitaryzmu do etyky pikluvannia [The Evolution of Feminist War Discourse: From Antimilitarism to an Ethics of Care]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Henderni doslidzhennia». Ostroh: Vyd-vo NU «OA», 2015. Vyp 1. Р. 187–193. (in Ukrainian).
Arendt H. (1970). On Violence. New York: A Harvest / HBJ Book. 108 p.
Beauvoir S. (1972). La force des choses. [The power of things]. Paris: Gallimard, 507 p. (in French).
Bell V. (1993). Interrogating Incest: Feminism, Foucault and the Law. New York: Routledge. 143 p.
Cocks J. (1991). Colonels and Cadres: War and Gender in South Africa. Cape Town: Oxford University Press. 204 p.
Damousi J. (2017). Mothers in war: «responsible mothering», children and the prevention of violence in twentieth-century war. Wiley for Wesleyan University. History and Theory. Vol. 56, No. 4, Theme Issue 55: Theorizing Histories of Violence (December). P. 119–134.
Elshatain J. (1997). Women and War. New York: Basic Books. 187 p.
Held V. (1993). Feminist Morality. Chicago: University of Chicago Press. 98 p.
Ruddick S. (1999). Maternal Thinking: Toward a Politics of Peace. New York: Basic Books. 214 p.
>PDF
