МЕТОДОЛОГІЯ РОМАНА ІНҐАРДЕНА У ДОСЛІДЖЕННІ РЕЛІГІЙНОГО МИСТЕЦТВА


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31.13

Iryna KONDRATІEVA

Анотація


Метою статті є розкриття естетичної методології Романа Інґардена як важливої основи для аналізу релігійного мистецтва. Методологія дослідження полягає у використанні феноменологічного методу Романа Інґардена як методологічної бази в аналізі релігійного мистецтва у парадигмальному вимірі релігієзнавчої науки.
Вперше доведено методологічний потенціал естетичних концепцій польського феноменолога Романа Інґардена у дослідженні релігійного мистецтва на прикладі вірменського собору Святого Якова в Єрусалимі як прикладу архітектурного наративу. Зокрема, виділено окремі фази естетичного переживання, що ґрунтується на релігійних цінностях: вступна емоція (вхід до архітектурного комплексу, занурення в залитий світлом простір храму), конституювання естетичного предмету (іконографія, оздоблення, базилікальна структура будівлі, трон святого Якова, реліквії Якова Заведеєва та Якова Брата Господнього), споглядання предмету сприйняття та емоційна «відповідь» після визнання його цінності (осмислення християнського послання цього місця, розуміння життя як паломництва до вічності, внутрішня особиста зміна людини, катарсис).
Феноменологічна теорія Романа Інґардена може бути використана у вивченні релігійного мистецтва із структурованим виділенням його змісту, що імпліцитно містить естетично марковані аксіологічні домінанти, верифікація яких можлива через аналіз окремих художніх засобів відповідного виду мистецтва. У подальших релігієзнавчих розвідках (це може стосуватися також і досліджень з естетики чи теорії культури) доцільно простежити інші ракурси філософсько-естетичного вчення Романа Інґардена, що створює евристичний простір для обґрунтованої інтерпретації творів релігійного мистецтва, що особливо важливо для їхнього осмислення не тільки вченими, а й віруючими в актах комунікації з надприродним, глибшого розуміння релігійних практик і сакрального культу.


Ключові слова


Роман Інґарден; естетична методологія; аксіологія; релігійне мистецтво

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Kondratieva I.V. (2013). Davni Skhidni Tserkvy: identyfikatsiia, istoriia, suchasnist [Ancient Eastern Churches: identification, history, modernity]. K.: «Vydavnychyi dim Dmytra Buraho». 508 p. (іn Ukrainian).

Shevchuk K. S. (2016). Aksiolohichnyi vymir estetychnoho perezhyvannia v polskii estetytsi pershoi polovyny XX st. Avtoreferat dys. … d-ra. filos. Nauk, spetsialnist 09.00.08 – estetyka [Axiological dimension of aesthetic experience in Polish aesthetics of the first half of the 20th century. Abstract of the thesis. ... Dr. Philos. Sciences / specialty 09.00.08 – aesthetics]. Rivne (іn Ukrainian).

Art et histoire de Jerusalem. Les 3000 ans de la ville sainte (1996). Florence: Bonechi & Steinmatzky. 191 p. (in Italian).

Benedykt XVI. Jakub Starszy. URL: https://opoka.org.pl/biblioteka/W/WP/benedykt_xvi/audiencje/ag_2106200.html

Ingarden R. (1996). O budowie obrazu. Studia z estetyki. Wyd. 2, t. II. Warszawa. Р. 7–111 (in Polish).

Ingarden R. O poznawaniu dzieła literackiego. Studia z estetyki. Tom I. Warszawa, 1966. Р. 3–339 (in Polish).

Ingarden R. (1966). Wartości artystyczne i wartości estetyczne. Przeżycie.– Dzieło. – Wartość. Kraków. Р. 137–161 (in Polish).

Ingarden R. (1981). Wykłady i dyskusje z estetyki, ed. Anita Szczepańska. Warszawa. 450 р. (in Polish).

Ormiańska Historia Jakuba Apostoła (BHO 419); tłumaczenie na postawie przekładu francuskiego, ANT 2/2 (2007). Apokryfy Nowego Testamentu. Praca zbior. pod red. M. Starowieyskiego. T. 2: Apostołowie. Kraków. S. 870–876 (in Polish).

St. James Cathedral. URL: https://www.armenianpatriarchate.org/page9.html


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.