БІБЛІЙНІ НАРАТИВИ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Анотація

У статті розкривається місце Біблії у формуванні і утвердженні світогляду Григорія Сковороди. Вона займала в житті і творчості визначного українського філософа, нашої національної гордості, особливе місце серед джерел пізнання навколишнього світу. Біблійна тематика, цитати з Біблії присутні в усіх творах Григорія Сковороди, в тому числі і в його приватних листах. У своїх поясненнях, питаннях чи відповідях він завжди посилався на біблійний текст. Попри те, що мислитель досконало знав Святе Письмо, він постійно його читав і студіював, думав над кожним словом, кожною деталлю тексту, тлумачив і говорив, що в найпростішому, на перший погляд, вислові дуже часто захований не для всіх доступний, глибинний зміст і розуміння. Г. Сковорода, вбачаючи в Біблії символічні образи, висловлював думку, яка лежить в основі його філософії, про необхідність вищого, духовного, алегоричного розуміння Біблії та радив читати її без поспіху, ретельно обмірковувати прочитане, аби не сприймати бездумно історії та вислови, складені в давно минулі часи. Його позиція тлумачення Святого Письма виходила з алегорично-символічних концепцій, базувалася на методі старохристиянської екзегези. З огляду на це Г. Сковорода не приймав а ні догматичного, раз і назавжди усталеного трактування Біблійних текстів, ні його буквального розуміння, вважаючи такий підхід далеким від пошуків дорогоцінної істини, що міститься в Біблії. Він висловлював думку, яка лежить в основі його філософії, про необхідність вищого, духовного, алегоричного розуміння Біблії. У своїх творах філософ також переосмислює також біблійні образи, надаючи їм іншого змісту. Завдяки біблійним персонажам, автор розкриває такі людські риси як правдивість, щирість, доброту, милосердя, любов до ближнього. Філософ вважав, що Біблія є «полем Божих знамень», де кожне знамення – це символ. Саме ці символи, за словами Григорія Сковороди, відкривають найкращу частину нашого розуму, спонукаючи його до пізнання повноти божественної Істини. Саме Біблія стала для нього вагомим джерелом пізнання, духовним імперативом, що визначали становлення Г. Сковороди як філософа та релігійного мислителя.