ГНОСЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА ФІЛОСОФІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31.1
Анотація
Аналітика дослідження зосереджена на розгляді основних постулатів філософії серця Г.Сковороди. Кардоцентризм як напрямок релігійної філософської традиції, найбільш рельєфно торкається гносеологічних ресурсів та потенціалу філософського знання. Саме у зв’язку з цим серце, як творчий пізнавальний центр духовного життя людини, що акумулює у собі людське й трансцендентне у їх сакральному сенсі, постає фокусом української філософії кардоцентризму. І саме тому концептуалізація проблематики серця, як вчення про особливий глибинний характер пізнання – «сердешне споглядання», «слухання серця», «голос серця», – становить проблемне поле рефлексії філософської гносеології. Ці методологічні засади і стали фундаментом східно-християнської традиції, де в якості практики особливого містичного переживання, значення набуває ісихазм.
Зазначається, що філософія Г.Сковороди розкриває траєкторію розвитку пізнавального процесу через оновлення серця: перехід від стану серця «старого» до «нового». В філософсько-теологічній традиції така символічність тотожна принципам «старого» й «нового» Адама, як ключовим позиціям в еволюції людства. Таким чином, спроби філософа зосередитись саме на фундаментальних засадах пізнання людиною світу, закладають в концепцію серця Г.Сковороди потужний гносеологічний потенціал.
Автор фокусує увагу на тому, що в рамках методологічної різноплановості сучасної філософії (назвемо проблему методологічної кризи так) унікальний гносеологічний потенціал серця має і епістемологічні перспективи. Оскільки є засадою синтетичного способу пізнавальної діяльності. Завдяки власній синтетичності лише цей пізнавальний орган має безпосереднє відношення до сфери сенсу (а не раціо, як звикла заявляти сучасна епістемологічна традиція у вигляді постпозитивізму). Зазначається, що практики «сердечного синтезу», спрямовані на пошук знання глибшого, ніж логічно-доказова epistema чи doxa. Отже, в рамках вирішення епістемологічної проблеми сучасної філософії, звернення до філософської спадщини кардоцентризму, й безпосередньо філософії серця Г. Сковороди, є перспективним напрямком філософського пізнання.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Abramov B. (1996). Grani Agni Jogi v 13 t. [Facets of Agna Yoga. In 13 vols] Vol.9. Novosibirsk: Algim. 320 р. URL: https://flibusta.site/a/57961 (in Russian).
Bibliia v perekladi Ivana Ohiienka [The Bible translated by Ivan Ogienko]. URL: https://ukrbible.at.ua/ (in Ukrainian).
Berdyaev N. (2003). Duh i real'nost' [Spirit and reality]. Kharkov: Folio. 680 р. URL: https://booksonline.com.ua/view.php?book=72380 (in Russian).
Brozdyak A. (1999). Formirovanie smysla [Formation of meaning]. Katowice (in Russian).
Voyno-Yasenetsky V. (Archbishop Luka). (1990) Duh. Dusha. Telo [Spirit. Soul. Body]. Volgograd: Noosphere. URL: http://www.vehi.net/luka/oduhe.html (in Russian).
Grigory Palama (2005). Triady v zashchitu svyashchenno-bezmolvstvuyushchih [Triads in defense of the sacred and silent]. Мoscow: Canon + 343 p. (in Russian).
Diadoch Photikiyskyi (1895). Dobrotolyubie [Dobrotolyubie]. Vol. 3. URL: http://yakov.works/acts/05/2/diadoh.htm (in Russian).
Ilyin I. (1993). Put' k ochevidnosti [The way to obviousness]. Moscow: Republic. 431 p. (in Russian).
Lebedenko A. (2010). Serdce kak sredstvo metanauchnogo poznaniya kosmicheskoj real'nosti [The heart as a means of metascientific knowledge of cosmic reality]. Materials of the international conference: living ethics as a creative impulse of cosmic evolution. P. 269–301 (in Russian).
Lebedenko A. (2010). Filosofiya serdca v istorii russkoj religiozno-filosofskoj mysli XI–XX vekov [The philosophy of the heart in the history of Russian religious and philosophical thought of the XI–XX centuries]: Abstract of the thesis of the Candidate of Philosophical Sciences. Мoscow (in Russian).
Pascal B. (1995). Mysli [Thoughts]. Мoscow: Publishing house named after Sabashnikov. 480p. (in Russian).
Poltoratsky N. (1989). Ivan Aleksandrovich Il'in. ZHizn', trudy, mirovozzrenie [Ivan Aleksandrovich Ilyin. Life, work, outlook]. Tenafly (New York): Hermitage. 320 p. (in Russian).
Roerich E. (2000). Pis'ma v 9 t. [Letters in 9 vols]. Vol. 2. Moscow: ICR, Charitable Fund named after E.I. Roerich, Master Bank. 576 p. (in Russian).
Skovoroda G. (1973). Narkiss. Razghlahol o tom: uznai sebe [Narcissus The phrase is about: know yourself]. Povna zbirka prats v 2 t. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, 574 p. (in Ukrainian).
Skovoroda G. (1973). Symfonia, narechennaia Knyha Askhan o poznaniy samoho sebe [A symphony called the Book of Askhan about selfknowledge]. Povna zbirka prats v 2 t. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumka. 574 p. (in Ukrainian).
Skovoroda G. (1973). Povna zbirka prats v 2 tomakh [Complete Collection of Works in 2 Volumes] Vol. 2. Kyiv: Naukova dumka, 571 p. (in Ukrainian).
Streltsova H. (1994). Paskal' i evropejskaya kul'tura [Pascal and European culture]. Мoscow: Republic. 495 р. (in Russian).
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.