БОРИС ОЛЕКСАНДРІВ: МОРАЛЬНА ТРАВМА ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ ТА ЇЇ ПОДОЛАННЯ У КАНАДІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.21

Natalia Solonska

Анотація


Мета статті полягає у приверненні уваги вчених та громадськості до надзвичайно актуальної у сучасному суспільстві наукової проблеми, що потребує монографічного дослідження, глибокого історико-політологічного та філософського аналізу, розроблення теоретичних засад до проблеми моральної травми, спричиненої вимушеною еміграцією. Це питання частково розглянуто з точки зору проблеми морального травмування українців, які змушені були емігрувати до Канади після Другої світової війни, висвітлено конфлікт між конкретною особистістю та антигуманною етикою режиму радянської влади, між мораллю її соціальної системи й людини; що опинилася в ситуації кардинального морального вибору життя і грати, життя і заслання в концентраційні табори, а, скоріше, фізичне знущання, навіть смерть. Проаналізовано ціну морального вибору, який призвів до внутрішньоособистісного конфлікту. Зроблено спробу дослідити сутність вище названої проблеми; реконструювати конфлікт протилежних моральних цінностей, відмінних точок зору на визначення цінності життя кожної окремої людини і розуміння цієї цінності на прикладі її долі, проаналізувати її соціологізацію, адаптацію в новому для неї чужому мовному середовищі, в Канаді, країні з толерантною ідеологією; переосмислення переселенцем морально-психологічних орієнтирів. Зазначено, що проблема моральної травматизації емігрантів навіть в емігрантознавстві, науці інтердисциплінарній за своєю концепцією, объект досліджень якої становить еміграція, «homo emigrans – один з антропологічних типів (аспектів людини), таких як homo socialis, homo oeconomicus, homo religiosus, homo politicus» залишається поки що поза увагою науковців. З огляду на те, що проблема моральної травматизації емігрантів є в науці відкритою і те, що емігрантознавство є інтердисциплінарною наукою, пропонується виділити в ньому самостійний науковий напрям моральне емігрантознавство. Моральну травму, спричинену вимушеною еміграцією з батьківщини, в статті представлено на прикладі долі відомого в Канаді українського поета, перекладача, науковця, редактора Бориса Олександрова (справжнє прізвище Борис Олександрович Грибінський (21 липня 1921, місто Ружин, Житомирщина, – 21 грудня 1979, Торонто, автора п`яти поетичних збірок, гумористичних і сатиричних творів, які підписував псевдонімом Свирид Ломачка, статей, розкиданих по різних канадських україномовних періодичних виданнях. Разом із Ю. Стефаником і В. Софроновим-Левицьким він став засновником Канадського об‘єднання українських письменників «Слово», був головою торонтівського відділу, членом президії письменницької організації в Нью-Йорку, майже впродовж двадцяти років працював директором п'яти бібліотеках м. Торонто.


Ключові слова


вимушена еміграція; моральне травмування українців-емігрантів; моральне емігрантознавство; чуже мовне середовище; Борис Олександрів (Свирид Ломачка)

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Bazylevskyi V. (2012). «Borys Oleksandriv (1921- 1979). «Radist u zhurbi, teplo u smutku» [Bazilevsky V. "Boris Alexandrov (1921- 1979). "Joy in sorrow, warmth in sorrow"]. Slovo. 29. 12. (in Ukrainian).

Virnyi M. (1991). Borys Oleksandriv. Do 70- richchia z dnia narodzhennia poeta (1921- 1979) [Boris Alexandrov. To the 70th anniversary of the poet's birth (1921- 1979)]. Suchasnist. Ch. 7/8. P. 199- 204. (in Ukrainian).

Hrynko M. O. (2006). Moloda Ukraina [Young Ukraine]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy: elektronna versiia [veb-sait]. Kyiv. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69017 (in Ukrainian).

Kurylyshyn K. M. (2006). Koziatynska hazeta v Ruzhyni [Kozyatyn newspaper in Ruzhyn]. Entsyklopediia Cuchasnoi Ukrainy: elektronna versiia [veb-sait]. Kyiv. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=8031 (in Ukrainian).

Oleksandriv-Hrybinskyi B. (2003). 100 poezii: vybrana liryka (1943- 1979) [100 poems: selected lyrics (1943- 1979)] / uporiad. S. Kuzmenko; avtor pisliamovy ta redaktor L. Cherevatenko. Kyiv: Yunivers. 152 p. (in Ukrainian).

Oleksandriv-Hrybinskyi B. (2006). Chuzhi pisni - u vidhomoni vlasnomu: pereklady (1940- 1979) [Stranger songs in their own echo: translations (1940- 1979)]; uporiad. S. Kuzmenko. Kyiv: Yunivers. 136 p. (in Ukrainian).

Sytnyk M. (1948). Krov na kvitakh (Pamiati Oleny Telihy, Ivana Rohacha i Ivana Irliavskoho, rozstrilianykh v liutomu 1942 r.) [Blood on flowers (In memory of Elena Teliga, Ivan Rogach and Ivan Irlyavsky, shot in February 1942)]. Orlyk. Berkhteshaden Ch. 2 (liutyi). (in Ukrainian).

rokiv vid dnia narodzhennia vydatnoho ukrainskoho pysmennyka v diaspori Borysa Oleksandriva [100 years since the birth of the outstanding Ukrainian writer in the diaspora Borys Oleksandrov]. (2021). URL: https://ruzhynskagromada. gov.ua/news/1626870067/ (in Ukrainian).

Frantsuzhenko-Virnyi M. (2015). Borys Oleksandriv [Boris Alexandrov]. Zaokeanski pysmennyky Ukrainy. Kyiv: Smoloskyp. P. 147- 162]. (in Ukrainian).

Khrustaleva N. S. (2010). Perezhyvanye psykhycheskoi travmi y pechaly v uslovyiakh emyhratsyy [Experiencing mental trauma and sadness in the conditions of emigration]. Vestnyk Sankt-Peterburhskoho unyversyteta. Vyp. 1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/perezhivaniepsihicheskoy- travmy-i-pechali-v-usloviyah-emigratsii (in Russian).

Cherevatenko L. (1990). Viriu v sontse, i vody, i zori... [I believe in the sun, and water, and stars ...]. Dnipro, 1990. №9. P. 99–101. (in Ukrainian).

Cherevatenko L. (1996). „Ya nad burianym kraiem litaiu vitramy, i palaie dusha moia mesnym vohnem‖…["I fly over the stormy land with winds, and my soul burns with local fire ..."]. Dnipro, 1996. №9/10. P. 41- 43. (in Ukrainian).

Chychka Kh. (1951). Profesor Svyryd Lomachka i suchasna ukrainska humorystyka [Professor Svirid Lomachka and modern Ukrainian humor]. Svyryd Lomachka v Kanadi. Toronto. P. 3–6. (in Ukrainian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.