ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИТОКИ КОНФЛІКТИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО ПРОСТОРУ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.5

Yulia Brodetska

Анотація


Аналіз статті зосереджено на розгляді екзистенційних витоків деформації людської оптики (картини світу), наслідком якої безпосередньо стає конфліктизація культурно-історичного простору. З‘ясовується, що філософська традиція присвячує даній проблематиці досить вагому аналітику, що зароджується в концепції фотодосії (дія світла реального) античних філософів. Мова йде безпосередньо про роль та значення філософського знання в житті людини та соціуму, яке безпосередньо відповідає за формування внутрішньої культури особистості. У цій дослідницькій проекції духовне знання закладає той фундаментальний зв'язок, що відповідає за іманентність людини витокам буття, їх нерозривність. Отож можливість бачення, розуміння навколишнього світу, знання про нього конструює об‘єктивність позиції особистості. Натомість, деформація людської оптики (що актуалізується в проблемі невігластва, незнання) спричиняє формування ілюзорної реальності, міражів, що є реальною загрозою гармонійному розвитку особистості. У зв‘язку з цим виявлено, що ілюзія, міраж є деформованою оптикою реальності, що формується у свідомості особистості внаслідок відсутності знань про реальну ситуацію. Тому метою будь-якого міражу (тобто необ‘єктивного, хибного знання) є створення оптичної ілюзії – хибного образу, який є віддзеркаленням реальності, що відволікає людину від справжнього джерела світла – знання духовного. Загроза деформованої оптики, таким чином, полягає у втраті людиною зв‘язку з реальністю, спотворенні перспектив розвитку внутрішніх потенцій особистості. Отже, дослідження значення й впливу духовного знання на життя людини дає можливість зазначати, що жодне технічно-наукове знання, спрямоване на розвиток технологічного, економічного прогресу, матеріальний комфорт особистості, не здатне вирішити її екзистенційних проблеми. Відновити стан гармонії, здоров‘я душі й тіла здатні лише ті знання, що задовольняють ессенціальні потреби особистості, прагнення її душі, що несуть у собі цінності, розуміння самої суті людського життя.

Ключові слова


культура душі; духовні знання; незнання; міраж; пізнання; оптика картини світу

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Brodetska Yu. (2021). Ety`ka spiv-buttya: ekzy`stencijna-ontologichni osnovy` lyuds`kogo zhy`ttya [Ethics of co-being: existential-ontological bases of human life], Dnipro: «Accent of PP». 272 р. (in Ukrainian)

Bychkov V. (2015). Simvolicheskaya estetika Dionisiya Areopagita [Symbolic aesthetics of Dionysius the Areopagite]. M.: IFRAN. 143 p. (in Russian)

Zinn Н. (2015). Nastoyashchij Hristofor Kolumb [The real Christopher Columbus]. URL https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:cTTzLHkH0k8J:https://inosmi.ru/world/20151013/230794552.html+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=opera (in Russian)

Kryukov V. Summa aksiologij: monografiya. [Sum of axiologies: monograph.] Novosibirsk: NSTU publishing house, 2018. 207 p. (in Russian)

Letyuchy`j gollandecz` – mif chy` real`nist` [The Flying Dutchman – Myth or Reality]. (2019). https://seayachttrip.wixsite.com/seawalker/post/2019/05/21 (in Ukrainian)

Sokolov M. (2011). Princip raya: Glavy ob ikonologii sada, parka i prekrasnogo vida [The principle of paradise: Chapters on the iconology of the garden, park and beautiful view]. M.: Progress-Tradition. 704 p. (in Russian)

Fromm E. (1998). Imet' ili Byt'? [To have or to be?]. K.: Nika-Center, 400 p. (in Russian)

Celler E. (1996). Ocherk istorii grecheskoj filosofii [An Essay on the History of Greek Philosophy]. St. Petersburg: Aleteya. 296 p. (in Russian)

Chekhov A. (1986). Chernij monah. Polnoe sobranie sochinenij i pisem: v 30 t. [Black monk. Complete works and letters: in 30 vol.]. Vol. 8. M.: Science. URL: https://ilibrary.ru/text/985/p.1/index.html (in Russian)

Chto takoe mirazh? [What is a mirage?] URL: https://awesomeworld.ru/prirodnye-yavleniya/chto-takoemirazh.html (in Russian)


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.