СПЕЦИФІКА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ ПОСТБІПОЛЯРНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ NBICS-ТЕХНОЛОГІЙ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.2

Nina Averianova, Tetiana Voropayeva

Анотація


У статті розглянуто українські реалії та специфіку збройних конфліктів у постбіполярному світі в контексті NBICS-технологій. Для вирішення цієї проблеми використовувався інтегративний підхід, який передбачає розгляд об‘єкта дослідження в його зв‘язках і взаємозалежностях з іншими процесами та явищами, а також урахування взаємодії різноманітних факторів, що визначають формування та розвиток конфліктизаційних явищ.
Після краху біполярної моделі виникла глибока криза в забезпеченні всіх систем безпеки (міжнародної, макрорегіональної, мезорегіональної, національ ної та мікрорегіональної). Основною проблемою міжнародних відносин у постбіполярному світі є високий рівень їх конфліктності. У добу глобалізації одне з перших місць займають техніко -технологічні, науково-інноваційні та інформаційні фактори (пов'язані з розвитком нанотехнологій, генної інженерії, формуванням глобальних інформаційно-технологічних мереж виробництва та збуту, з інтеграцією науки, освіти і виробництва, тобто з усіма провідними галузями шостого технологічного укладу), нині ці фактори та NBICS-технології стають все більш взаємозалежними. У сучасному світі науками стратегічного рівня є ті, що входять до комплексу NBICS (це наукові дисципліни, що розробляють новітні нано -, біо-, інформаційні, когнітивні та соціальні технології). Оскільки і українозн авство, і конфліктологія належать до сфери соціогуманітарних досліджень, вони можуть бути спрямовані на розвиток та використання деконфліктизаційного потенціалу українців, а також інформаційних, пізнавальних, соціальних і творчих ресурсів української людини та української спільноти. Інтегративні можливості сучасного українознавства дозволяють поєднати концептуальний інструментарій і дослідницькі принципи не тільки українознавства та конфліктології, але й соціальної філософії, історії, політології, когнітології, інформаціології, соціології, культурології, психології, антропології, військової науки у рамках вивчення процесів конфліктизації та деконфліктизації культурно -історичного простору українства в умовах сучасних викликів і загроз.


Ключові слова


конфлікт; збройний конфлікт; конфліктізація; деконфліктизація; інтегративний підхід; NBICS-технології; Україна; Російська Федерація

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Mizhderzhavnyj zbrojnyj konflikt na terenax Ukrayiny: neokolonial`nyj vymir [Inter-state armed conflict on the territory of Ukraine: the neo-colonial dimension]. Gileya: naukovyj visnyk. Vyp. 145(№ 6), Ch. 2. Рр. 7–11 (in Ukrainian).

Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Stratehiya «rozumnoyi syly» yak osnova dlya prypynennya zbroynoho konfliktu v Ukrayini ta reintehratsiyi okupovanykh terytoriy [The ―reasonable force strategy as a basis for ending the armed conflict in Ukraine and reintegrating the occupied territories]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 147 (№8). Part 2. Filosofs‘ki nauky. Pp. 7–13 (in Ukrainian).

Antsupov A.Ya., Kandybovich S.L., Proshanov S.L. (2020). Aktual'nye problemy sociologii. Ukazatel' 1088 doktorskih dissertacij (1990–2019 gg.) [Actual problems of sociology. Index of 1088 doctoral dissertations (1990–2019)]. Moscow: Prospect. 296 p. (in Russian).

Batrymenko O.V. (2006). Osoblyvosti suchasnyx zbrojno-politychnyx konfliktiv [Features of modern armed and political conflicts]. Kyiv. 18 p. (in Ukrainian).

Vorotnyuk M.O. (2009). Osoblyvosti mizhnarodnyx konfliktiv post-bipolyarnogo periodu [Features of international conflicts of the post-bipolar period]. Strategichna panorama. № 4. Pp. 41–44 (in Ukrainian).

Gai-Nyzhnyk P. (2016). Agresiya Rosiyi proty Ukrayiny: istorychni peredumovy ta suchasni vyklyky [Russia's aggression against Ukraine: historical preconditions and modern challenges]. Kyiv: MP Lesya. 586 p. (in Ukrainian).

Gerasimov V.V. (2013). Cennost nauki v predvidenii [The value of science is in foresight]. Voennopromyshlennyj kurer: ezhenedel'naya gazeta. T. 476. №8. 27 February (in Russian).

Gopbulin V.P. «Gibpydna vijna» yak klyuchovyj inctpument posijskoyi geoctpategiyi pevanshu [«Hybrid warfare» as a key instrument of the Russian geo-strategy of the vanguard]. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/gibridna-viyna-yak-klyuchoviyinstrumentrosiyskoyi-geostrategiyi-revanshu-.html (in Ukrainian).

Denisov A.A., Denisova E.V. (2014). Kratkij ocherk osnov teorii upravlyaemoj konfrontacii [A brief outline of the foundations of the theory of controlled confrontation]. Informacionnye vojny: zhurnal. T. 29. № 1. Pp. 24–33 (in Russian).

Clausewitz K. (1934). O vojne [About the war]. Moscow (in Russian).

Perov E.V., Perova M.B. (2014). Koncepciya konfliktogennosti obshchestva [The concept of conflict potential of society]. Upravlenie ekonomicheskimi sistemami: elektronnyj nauchnyj zhurnal. № 12. URL: http://uecs.ru/ekonomicheskaya-bezopasnost/item/3241-2014-12-19-06-58-57?pop=1&tmpl=component&print=1 (in Russian).

Plyusnin Yu.M. (1987). Sociobiologiya i problema postroeniya teorii evolyucii biosocial'nosti [Sociobiology and the problem of constructing a theory of the evolution of biosociality]. Izvestiya SO AN SSSR. Novosibirsk. Issue 1. № 3. Pp. 48–53 (in Russian).

Plyusnin Yu.M. (1990). Problema biosocial'noj evolyucii: teoretiko-metodologicheskij analiz [The problem of biosocial evolution: theoretical and methodological analysis]. Novosibirsk: Nauka. 240 p. (in Russian).

Plyusnin Yu.M. (1993). Invariantnye struktury otnoshenij v biologicheskih i social'nyh sistemah [Invariant structures of relationships in biological and social systems]. Diss. v forme nauchnogo doklada na soisk. uch. st. doktora filosofskih nauk. Novosibirsk. 42 p. (in Russian).

Raisky D.A. (2009). Koncepciya vojn shestogo pokoleniya v kontekste mezhdunarodnoj bezopasnosti [The concept of sixth generation wars in the context of international security]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Series 6. Issue. 3. Pp. 342–349 (in Russian).

Simonia N.A., Torkunov A.V. (2015). Novyj mirovoj poryadok: ot bipolyarnosti k mnogopolyarnosti [New world order: from bipolarity to multipolarity]. Polis (Political Studies). № 3. Pp. 27–37 (in Russian).

Slipchenko V.I. (2002). Vojny shestogo pokoleniya: oruzhie i voennoe iskusstvo budushchego [Sixth Generation Wars: Weapons and the Art of War of the Future]. Moscow. 384 p. (in Russian).

Smolyan G. (2013). Refleksivnoe upravlenie – tekhnologiya prinyatiya manipulyativnyh reshenij [Reflexive control - a technology for making manipulative decisions]. Trudy Instituta sistemnogo analiza RAN: zhurnal. T. 63. № 2. Рр. 54–61 (in Russian).

Sun Tzu. (1950). Traktat o voennom iskusstve. Perevod i issledovanie N.I. Konrada [A treatise on the art of war. Translation and research by N.I. Conrad]. Moscow-Leningrad: Izd-vo AN. 404 p. (in Russian).

Tomas T.L.(2002). Refleksivnoe upravlenie v Rossii: teoriya i voennye prilozheniya [Reflexive control in Russia: theory and military applications]. Refleksivnye processy i upravlenie: zhurnal. T. 2. № 1. Pp. 71–89 (in Russian).

Trebin M.P. (2005). Vojny XXI veka [Wars of the XXI century]. Moscow. 608 p. (in Russian).

Shakleina T.A. (2015). Liderstvo i sovremennyj mirovoj poryadok [Leadership and the modern world order]. Mezhdunarodnye processy. Tom 13. № 4. Pp. 6–19 (in Russian).

Engels i voennaya istoriya [Engels and military history]. (1972). Moscow: Voenizdat. 275 p. (in Russian).

Averianova N., Voropayeva T. (2020). Information security of Ukraine: social and humanitarian aspects. 2020 IEEE International Conference on Problems of Infocommunications. Science and Technology (PIC S&T). Kharkiv. Pp. 511–514.

Averianova N., Voropaieva T. (2020). Transformation of the Collective Identity of Ukrainian Citizens After the Revolution of Dignity (2014–2019). Kyiv- Mohyla Humanities Journal. 2020. № 7. P. 45–71.

Bērziņš J. (2014). Russia‘s New Generation Warfare in Ukraine: Implications for Latvian Defense Policy. Center for Security and Strategic Research: National Defence Academy of Latvia. 240 р.

Brian K. (2013). Annual. Research Review: The experience of youth with political conflict – challenging notions of resilience and encouraging research refinement. Journal of Child Psychology and Psychiatry. № 54. Pp. 461–473.

Chambers J. (2016). Countering Gray-Zone Hybrid Threats. An Analysis of Russia‘s 'New Generation Warfare' and implications for the US Army. Modern War Institute at West Point. 18 October.

Chekinov S.G., Bogdanov S. A. (2013). The Nature and Content of a New-Generation War. Military Thought. 2013. № 4. Рр. 12–22.

Esteban J. (2008). Polarization, fractionalization and conflict. Journal of Peace Research. Vol. 45. № 2. Pр. 163–182.

Fedyk N. (2016). Russian ―New Generation‖ Warfare: Theory, Practice, and Lessons for U.S. Strategists. Small Wars Journal. 25.08.

Fisher M. (2016). In D.N.C. Hack, Echoes of Russia‘s New Approach to Power. New York Times.

Karber P., Thibeault J. (2016). Russia‘s New-Generation Warfare. ARMY Magazine. Т. 66. № 6.

Niblett Robin (2014). Globalization and World Order. Conference Report. London: Royal Institute of International Affairs.

Nye J. (2004). Understanding International Conflicts. An Introduction to Theory and History. Longman Classics in Political Science. Sixth edition. Cambridge: Harvard University Press. 240 p.

Pettersson Therese, Hogbladh Stina, Oberg Magnus (2019). Organized violence, 1989–2018 and peace agreements. Journal of Peace Research. Vol. 56 (june). Issue 4. Рр. 589–603.

Sinclair N. (2016). Old Generation Warfare: The Evolution – Not Revolution – of the Russian Way of Warfare. Military Review. №5-6. Рр. 8–15.

Strasheim Julia (2016). Power-Sharing, Commitment Problems, and Armed Conflict in Ukraine. Civil Wars. 18 (1). Рр. 25–44.

Themner Lotta, Wallensteen Peter (2014). Armed conflicts, 1946–2013. Journal of Peace Research. Vol. 51. Issue 4. Рр. 541–554.

Wallensteen P., Wieviorka M., Abraham I., Aggestam K., Bellamy A., Cederman L.E., Ferret J., Vilmer J.B., Heitmeyer W., Muvumba-Sellström A., Nathan L., Shinoda H., Stepanova E., Odgers Ortiz O. (2018). Violence, wars, peace, security. Rethinking society for the 21st century. Report of the International Panel on Social Progress. Edited by International Panel on Social Progress (IPSP). Cambridge: Cambridge University Press. Р. 411–456.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.