КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ФУНДАТОРАМИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО СКАНСЕНУ ЩОДО ЙОГО НАЗВИ ТА ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ (кін. 50-их – 60-ті рр. ХХ ст.)


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.13

Olena Zham

Анотація


Пам’яткоохоронна та музейна справа в Україні в 1960–1970-их рр. ХХ ст. характеризується хвилею масового зацікавлення українською культурою та поширенням прогресивної ідеї створення етнографічних музеїв нового типу – музеїв просто неба, які прийнято називати скансенами. Першим таким музеєм в Україні став Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, що є однією з найбагатших скарбниць самобутньої народної архітектури та побуту жителів наддніпрянських сіл ХІХ – початку ХХ ст. Музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зазначений проект не мав прецедентів в Україні, тому шлях до реалізації цього задуму був складним і тривалим. Особливо корисним виявився іноземний досвід по створенню етнографічних експозицій під відкритим небом, адже музейній практиці України ще бракувало теоретичних знань, відшліфованої методики, чітких принципів музеєзнавства, міжнародних стандартів, належного досвіду роботи. Підходи переяславських музейників до цієї нової, методично й практично не розробленої справи, виявилися творчими й оригінальними. Досвід роботи його фундаторів став у нагоді при створенні інших музеїв народної архітектури та побуту в Україні.
У статті розглядається історія створення переяславського скансену. Аналізуються різні концептуальні підходи фундаторів скансену щодо його назви та тематичної структури. У запропонованій статті мова йде, насамперед, про наукову полеміку між директором Переяслав-Хмельницького державного історичного музею М.І. Сікорським і громадським діячем Є.Ф. Іщенком стосовно визначення типу музею, його назви, тематичної структури, експозиційного наповнення, озеленення території та інших питань. Науковий дискурс мав і позитивні сторони. Полеміка, яка виникла між фундаторами, дозволила обом сторонам розгледіти вірні, логічні думки в теорії кожного з них.


Ключові слова


Переяслав; скансен; пам’ятка архітектури; М.І. Сікорський; Є.Ф. Іщенко

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Verhovskyi S. (2010). Peredumovy, naukovi zasady stvorennia y perspektyvy rozvytku Natsionalnoho muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Ukrainy [Prerequisites, scientific principles of creation and prospects of development of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine]. Narodna kultura Ukrainy: tradytsii i suchasnist: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 40-richchiu zasnuvannia Natsionalnoho muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Ukrainy. Kyiv. 81-90. (in Ukrainian).

Zham O. (2020). Do istorii muzeiefikatsii tserkvy Sviatoho Heorhiia z s. Andrushi Pereiaslavskoho povitu Poltavskoi hubernii v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Do istorii muzeiefikatsii tserkvy Sviatoho Heorhiia z s. Andrushi Pereiaslavskoho povitu Poltavskoi hubernii v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny]. PEREIaSLAVIKA: Naukovi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav». Pereiaslav. Vyp. 17 (19). 10-27. (in Ukrainian).

Zham O., Tkachenko N. (2016). Do istorii stvorennia Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: napratsiuvannia Vchenoi rady Pereiaslav-Khmelnytskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu po stvorenniu pereiaslavskoho skansenu (1960-ti rr. ХХ st.) [To the history of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper Region: the work of the Academic Council of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historical Museum on the creation of the Pereyaslav open-air museum (1960s of the XX century)]. Naukovyi zbirnyk Zakarpatskoho muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu. Vyp. 3. Uzhhorod. 42-52. (in Ukrainian).

Zham O., Tkachenko N. (2015). Pamiatky iz Tashanskoho maietku Horchakovykh v Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Sights from the Tashansky estate of the Gorchakovs in the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnieper Region]. Naukovo-kraieznavchyi zbirnyk Derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka «Samchyky». Vyp. 5. Khmelnytskyi. 498-511. (in Ukrainian).

Ishchenko Ye. (1966). Do proektu etnoparkumuzeiu Ukrainy prosto neba v m. Pereiaslavi-Khmelnytskomu Kyivskoi oblasti. Rukopys. 12 s. [To the project of the open-air ethnopark-museum in Pereyaslav-Khmelnytsky, Kyiv region]. Manuscript. 12 s. Аrkhiv O. Zham. (in Ukrainian).

Ishchenko Ye. (1969). Do proektu Pershoho na Ukraini Pereiaslav-Khmelnytskoho etnoparku-muzeiu prosto neba. Skladeno v 1960-65 rr. hromadskym proektantom hr. m. Pereiaslava-Khmelnytskoho Ishchenkom Ye.F. [To the project of the First in Ukraine Pereyaslav-Khmelnytsky open-air ethnopark museum Compiled in 1960-65 by a public designer gr. Pereyaslav-Khmelnytsky Ishchenko E. F.]. Mashynopys. 35 s. Аrkhiv O. Zham. (in Ukrainian).

Lyst Ye. F. Ishchenka do M. I. Sikorskoho vid 19 hrudnia 1965 r. [Letter E.F. Ishchenko to M.I. Sikorsky from December 19, 1965]. Rukopys. 4 s. Аrkhiv O. Zham. (in Ukrainian).

Lyst Ye. F. Ishchenka do M. I. Sikorskoho vid 21 hrudnia 1965 r. [Letter E.F. Ishchenko to M.I. Sikorsky from December 21, 1965]. Rukopys. 2 s. Аrkhiv O. Zham. (in Ukrainian).

Lyst Ye.F. Ishchenka do M.I. Zhama vid 22 sichnia 1968 r. [Letter E.F. Ishchenko to M.I. Jama of January 22, 1968]. Rukopys. 4 s. Аrkhiv O.M. Zham. (in Ukrainian).

Lyst Ye.F. Ishchenka do M.I. Sikorskoho vid 27 hrudnia 1963 r. [Letter E.F. Ishchenko to M.I. Sikorsky from December 27, 1963]. Rukopys. 4 s. Аrkhiv O.M. Zham. (in Ukrainian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.