НАЙБІЛЬШІ ВИКЛИКИ, ЗАГРОЗИ ТА НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНСТВА


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.8

Tetiana Voropayeva

Анотація


Стаття присвячена дослідженню найбільших викликів, загроз та небезпек для сучасного українства. Проблематика викликів, загроз і небезпек, які постали перед Україною та українством, починаючи з 1991 р., є сьогодні дуже актуальною. Науковці, які працюють у галузі кризології (crisisology), розрізняють поняття «виклики», «загрози», «небезпеки», «кризи», «ризики», «катастрофи», «колапс», «крах» тощо. Теоретико-методологічною основою нашого дослідження є поєднання наукового потенціалу кризології, конфліктології та українознавства. Перед кризологією, конфліктологією та українознавством стоїть завдання трансдисциплінарного осмислення сутності й гостроти цих викликів, загроз і небезпек, які актуалізуються у багатьох сферах: військово-оборонній, геополітичній, демографічній, державотворчій, духовносвітоглядній, екологічній, економічній, енергетичній, інформаційній, історико-меморіальній, культурно-мистецькій, мовній, морально-етичній, науковій, націєтворчій, освітньо-виховній, політико-правовій, соціальній, територіальній, технологічній, фінансовій тощо. До них додаються загрози й небезпеки: 1) широкомасштабної війни з РФ; 2) тотального поширення в Україні COVID-19; 3) реалізації нового геостратегічного курсу Росії (який отримав назву «геополітичного реваншу»); 4) поширення ідеології «русского мира», активізації нових спроб РФ розчленувати Україну, підтримки сепаратизації та федералізації України; 5) можливої ескалації російсько-українського та вірмено-азербайджанського конфліктів, що можуть привести до нової глобальної конфронтації й навіть світової війни; 6) неефективної боротьби з корупцією в Україні; 7) відсутності належної реакції влади на необхідність негайного припинення інформаційно-психологічної війни Росії проти України; 8) знищення малого та середнього бізнесу та подальше фінансово-економічне розшарування українського суспільства; 9) зволікання з вирішенням проблеми бідності (в умовах, коли близько 60% українців перебувають за межею бідності); 10) можливих техногенних катастроф в Україні; 11) можливого перетворення України з суб’єкта на об’єкт міжнародних відносин; 12) можливої відмови від європейської інтеграції; 13) дискредитації Помаранчевої революції та Революції Гідності з метою розповсюдження російських наративів про державний переворот в Україні; 14) загострення міжконфесійних конфліктів в Україні; 15) прийняття неадекватних рішень представниками некомпетентної влади (загроза економічного падіння й масштабної фінансової кризи в Україні, можлива зміна Україною вектора свого розвитку, загроза капітуляції, відмова влади від вирішення «української кризи» (яка розпочалась після агресії Росії, і стала чинником, що впливає на безпеку Європи і всього світу) з позицій України як суб’єкта, а не об’єкта); 16) відмови вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб; 17) можливого «заморожуваня» російсько-українського збройного конфлікту з метою подальшої дестабілізації України; 18) посилення геополітичної і геоекономічної нестабільності, активізації міжцивілізаційного та геополітичного протистояння у світі; 19) можливого занепаду демократії та піднесення авторитаризму в Україні; 20) розширення кордону з РФ (у разі поглинання нею Білорусі); 21) можливої дезінтеграції українського суспільства та світового українства; 22) подальшого порушення Російською Федерацією норм міжнародного права; 23) загострення економічної та міграційної кризи в Європі; 24) радикалізації частини ісламського світу; 25) обумовлені розпадом СРСР. Виклики, загрози та небезпеки, з якими стикаються українці, можуть розкриватися на глобальному, континентальному та національному рівнях. Українці повинні знайти адекватні відповіді на сучасні виклики та механізми мінімізації загроз та небезпек; забезпечити стабільне економічне зростання; створити потужну систему національної безпеки, армії та оборонно-промислового комплексу; знайти шляхи забезпечення національних інтересів в умовах нинішньої кризи; розробити оптимальні моделі вирішення російсько-українського збройного конфлікту, реінтеграції населення окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України.

Ключові слова


кризологія; конфліктологія; українознавство; конфлікт; збройний конфлікт; виклики; загрози; небезпеки; Україна; Російська Федерація

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Mizhderzhavnyj zbrojnyj konflikt na terenax Ukrayiny: neokolonial`nyj vymir [Inter-state armed conflict on the territory of Ukraine: the neo-colonial dimension]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 145 (№ 6). Part 2. Filosofs’ki nauky. Pp. 7–11. (in Ukrainian).

Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Stratehiya «rozumnoyi syly» yak osnova dlya prypynennya zbroynoho konfliktu v Ukrayini ta reintehratsiyi okupovanykh terytoriy [The “reasonable force” strategy as a basis for ending the armed conflict in Ukraine and reintegrating the occupied territories]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 147 (№8). Part 2. Filosofs’ki nauky. Pp. 7–13. (in Ukrainian).

Buzgalin A. V. (2009). Dialektika: reaktualizatsiya v mire global’nykh transformatsíy [Dialectics: Reactualization in the World of Global Transformations]. Voprosy filosofii. No. 5. Pp. 27–32. (in Russian).

Vasylchuk E. O. (2015). Polityko-pravovi aspekty zahroz i vyklykiv ukrayins’kiy derzhavnosti z boku rosiys’kykh ekstremist·s’kykh ob’yednan’ [Political and legal aspects of the threats and challenges of Ukrainian statehood by Russian extremist groups]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 96. Pp. 427-432. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_96_109 (in Ukrainian).

Voropayeva T.S. (2018). Konfliktyzacijni ta dekonfliktyzacijni procesy v Ukrayini: social`no-filosofs`ki aspekty [Conflictization and deconflictization processes in Ukraine: social-philosophical aspects]. Nauchnyi vzgliad v budushchee. Vyp. 10. T. 2. Рр. 49–56. (in Ukrainian).

Gluschenko V.V. (2008). Vvedenie v krizisologiyu. Finansovaya krizisologiya. Antikrizisnoe upravlenie [Introduction to Crisisology. Financial Crisis. Crisis management]. Moscow: IP Gluschenko V.V. 88 p. (in Russian).

Horbulin, V. (2009). European security: possible way to ease the challenges and the threats. Dzerkalo tuzhnya (November, 6). Kyiv. (in Ukrainian).

Dikiy M.A. (2016). Antikrizisnoe upravlenie organizatsiyami [Crisis management of organizations]. APRIORI. Seriya: Gumanitarnye nauki. No. 1. Pp. 8-12. (in Russian).

Kashirin V. I., Kashirina O. V. (2008). Informatsionnoye pole kul’tury: informatsionnyy otbor – tsivilizatsionnyy vybor [Informational field of culture: information selection - civilizational choice]. Moscow: MAKS Press. 240 p. (in Russian).

Kravchenko V. (2008). Vyklyky i zahrozy Ukrayini, yiyi ekonomitsi ta finansam u pershiy tretyni XXI stolittya [The challenges and the threats for Ukraine, its economy and finances in the first third of the XXI century]. Efektyvna ekonomika. 2016. No. 10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_10_3. (in Ukrainian).

Rashkovan Vladislav (2020). Tragediya chelovechestva. Vojna idet ne tolko na Donbasse: 10 konfliktov, za kotory`mi sledit mir v 2020 godu [The tragedy of mankind. The war is not only in the Donbass: 10 conflicts that the world is following in 2020]. 25.02.2020. URL: https://www.liga.net/incidents/articles/voyna-idet-netolko-na-donbasse-10-konfliktov-za-kotorymi-sledit-mirv-2020-godu. (in Russian).

Starikov N. (2017). Krizis: kak eto delaetsya [Crisis: how it is making]. Saint Petersburg: Piter. 400 p. (in Russian).

Toinbi A. Dzh. (1991). Postizhenie istorii [Comprehension of history] / per. s angl. Moscow: Progress Publ. 736 p. (in Russian).

Toinbi A. Dzh., Hantinhton S.F. (2016). Vyzovy i otvety. Kak gibnut tsivilizatsii [Challenges and answers. How civilization dying]. Moscow: Algorithm. 288 р. (in Russian).

Shcherbin V. K. (2018). Kto izuchayet krizisy i riski? Nauchnyye resursy mirovoy risk-analitiki [Who studies crises and risks? Scientific resources of the world risk analytics]. J. Belarus. State Univ. Sociol. No. 2. Pp. 35–47. (in Russian).

Bouilloud J.-Ph. (2012). From “Crisisology” to “Riskology”. Communications Volume 91. Issue 2. Pp. 153-159. (in English).

Brzezinski Ian & Carpenter Michael & Fried Daniel & Haring Melinda & Herbst John E. & Karatnycky Adrian & Simakovsky Mark D. & Vershbow Alexander (2020). Flawed peace plan for Ukraine doesn’t pass muster. Feb. 14, 2020. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/flawedpeace-plan-for-ukraine-doesnt-pass-muster/. (in English).

Mokiy M. (2020). System-Transdisciplinary Paradigm Implication to Solve Crisisology Problems Eadings. Acta Europeana Systemica. No. 8 (1). Pp. 127–138. https://doi.org/10.14428/aes.v8i1.56313 (in English).

Nye J.S. (2004). Soft Power. The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs. URL: https://www.belfercenter.org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf (in English).

Nye J. (2004). Understanding International Conflicts. An Introduction to Theory and History. Longman Classics in Political Science. Sixth edition. Cambridge: Harvard University Press. 288 p. (in English).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.