КОНФЛІКТИ ПАМ’ЯТЕЙ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ГЕРОЇЧНОМУ ДИСКУРСІ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ)


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.26.13

Tetiana Тsymbal

Анотація


У статті представлено результати дослідження проблеми формування історичної пам’яті, конфліктів пам’ятей, співвідношення індивідуальної та колективної пам’яті у свідомості людей, що сьогодні є однією з найактуальніших в українській гуманітаристиці, враховуючи анексію Криму, російську агресію щодо України і триваючу в цих умовах боротьбу за поставання й ствердження незалежності нашої держави. Феномен історичної пам’яті є одним з тих, які намагаються вивчати представники широкого спектру гуманітарних наук: філософії, історії, соціології, культурології, психології тощо. Розглядається смислове наповнення понять «конфлікт (або війна) пам’ятей», «індивідуальна історична пам’ять», «колективна історична пам’ять», співвідношення понять «пам’ять» та «історія». Підкреслюється, що пам’ять є важливою умовою, що визначає активність людини та певної соціальної групи. Причинами розгортання конфліктів пам’ятей може бути активізація неоднозначного трактування минулого, протилежні його інтерпретації, офіційна політика в культурній сфері, регіональні особливості трактування подій минулого, що призводить до змін у топоніміці, символіці та ін. Крім цього, сьогодні в українському соціумі спостерігаються декілька векторів конфліктів пам’ятей: від пам’яті про СРСР («прекрасна країна Рад» або «страшна тоталітарна держава») до одного з найгостріших конфліктів пам’ятей, що стосується власне героїчного дискурсу і розгорнувся з початком російсько-української війни, висуваючи болюче питання: кого вважати героєм?
Наголошується, що сьогодні спогади про минуле, про колективні історичні травми та їх інтерпретації іноді використовуються для конфронтації народів і викликають конфлікти пам’ятей. Минуле орієнтує соціум у системі координат «свій-чужий», формує погляди на національні інтереси, визначає преференції. Завдання особистості в цих умовах – зберігати критичність мислення та намагатися якомога глибше пізнати фактичний, архівний матеріал. Стверджується, що конфлікти пам’ятей є відображенням як індивідуальної, так і колективної свідомості, і потребують подальшого осягнення у полідисциплінарному науковому дискурсі.


Ключові слова


конфлікти пам’ятей; герой; індивідуальна пам’ять; колективна пам’ять

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Adorno T. (2005). Chto znachit «prorabotka prishlogo» [What does "study of a newcomer" mean]. Neprikosnovennyj zapas. № 2-3. (in Russian).

Jejts F. (1997). Iskusstvo pamjati [The art of memory]. Sankt-Peterburg: Fond podderzhki nauki i obrazovanija "Universitetskaja kniga". 480 s. (in Russian).

Mink Zh., Nejmajyer L. (2009). Yevropa ta ii bolisni mynuvshyny [Europe and most of the past]. Kyiv: Nika-Centr. 272 s. (in Russian).

Naviczkyi U. (2009). «Ubogi pamyattyu»: yak mynule zvodyt zamist ta Inshogo razom ["Wretched memory": as soon as it was done to replace that at once]. Sxid – Zaxid. Istoryko-kulturologichnyi zbirnyk. Vyp. 13-14. S. 25-46. (in Ukrainian).

Nora P. (1999). Problematika mest pamjati [The problem of places of memory]. Francija – pamjat / P. Nora, M. Ozuf, Zh. de Pjuimezh, M. Vinok, Sankt- Peterburg. 328 s. (in Russian).

Psihologicheskaja vojna [Psychological warfare]. Vikipedija. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (in Russian).

Riker P. (2004). Pamjat, istorija, zabvenie [Memory, history, oblivion]. M.: Izdatelstvo gumanitarnoy. literatury. 728 s. (in Russian).

Tavokin E. (2010). K voprosu ob istoricheskoj pamjati o Velikoj Otechestvennoj vojne [On the question of the historical memory of the Great Patriotic War]. Socis, № 5. S. 62-66. (in Russian).

Toshhenko Zh. (1998). Istoricheskaja pamjat i sociologija [Historical memory and sociology]. Socis. №5. S. 3-6. (in Russian).

Troyan S., Kyrydon A. (2019). Suchasni «viiny pamyatei» v informacijnomu prostori [Everyday "memory breaks" in the information space]. IX Mizhnarodnyi. kongres ukrainistiv. Mystecztvoznavstvo. Kulturologia. Zbirnyk naukovyx statei. Kyiv. S. 513-522. (in Ukrainian).

Fuko M. (1996). Arheologiya znaniya [Archeology of knowledge]. K.: Nika-centr. 208 s. (in Russian).

Hajdegger M. (2002). Bytie i vremja [Being and time]. SPb. 234 s. (in Russian).

Halbvaks M. (2007). Socialnye ramki pamjati [Social framework of memory]. M.: Novoe izdatelstvo. 348 s. (in Russian).

Cymbal T. (2005). Buttievisne ukorinennia liudyny [Being rooted people]. K.: NPU im. M. Dragomanova. 219 s. (in Ukrainian).

Cymbal T. (2018). Formuvannia ukrainskogo panteonu geroiv v konteksti problemy konsolidacii nacii [Formation of the Ukrainian pantheon of heroes in the context of the problem of consolidation of the nation]. Ukrainoznavchyi almanakh. Vypusk 23. S. 81-87. (in Ukrainian).

Chuprij L. Kogo pamiataty? Chy potriben ukrainciam Panteon slavy? [Who is there to remember? What do Ukrainians need the Pantheon of Glory?] Ch.1. URL: https://matrix-info.com/2017/05/02/kogo-pamyataty-chy-potriben-ukrayintsyam-panteon-slavy-ch-1/ (in Ukrainian).

Jetkind A. «Pered realnymi vojnami vsegda obostrjajutsja vojny pamjati» [“Before real wars, wars of memory always escalate»]. URL: http://novayagazeta.spb.ru/articles/5742/ (in Russian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.