ВІДЧУЖЕННЯ ВІД СЕБЕ ЯК РОЗРИВ ЖИТТЄВИХ ЗВ'ЯЗКІВ ЗІ СВІТОМ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.26.4

Yulia Brodetska

Анотація


Аналітика дослідження зосереджена на розгляді однієї з основних екзистенційних проблем розвитку індивідуального та суспільного буття – відчуженні. В якості феномена, що описує онтологічну ситуацію порушення або розриву зв'язків особистості зі спів-буттям, відчуження виступає умовою ненабуття чи втрати сенсу життя. Відтворюючись генетично в іудео-християнській традиції, феномен характеризує ситуацію втрати зв'язку особистості перш за все зі своїм духовним потенціалом, вірніше, не розкриттям його. Тому зазначається, що внаслідок цього людина відмовляється брати відповідальність за своє життя. Використовуючи внутрішні ресурси не на розвиток потенцій душі, а на досягнення матеріальних благ, що виставляються сучасною соціально-політичною системою в якості маркерів «успіху», людина зраджує себе. Вона, таким чином, підпорядковує своє життя владі зовнішніх сил, чужих, непритаманних її природі. Це й призводить до розриву між сутністю й існуванням, до формування відчуття незадоволеності, безсилля, невідповідності належному.
Автор фокусує увагу на тому, що цілісність, спів-буттєвість, спів-причетність, затребуваність особистості народжуються саме у стосунках. Тому будь-яке порушення, деформація чи симуляція цих духовних зв’язків, створює проблеми як індивідуального, так і соціального розвитку. Сучасний простір стосунків, у якому переважають «дальні зв’язки», лише констатує актуалізацію проблеми відчуження особистості, що з індивідуального простору транслюється на всі види соціальних відносин. Вирішення ж проблеми, на думку автора, лежить у просторі екзистенційної проблематики, тобто долання тенденцій до самовідчуження особистості. Саме цей ракурс дослідження проблем соціального й індивідуального розвитку і вимагає розробки методології дослідження питання.


Ключові слова


самовідчуження; смисловтрата; спів-буття; криза особистості; культ бажання; конформність

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Vinogradov V. Istorija slov [History of words]. Мoscow: Tolk. URL: http://wordhist.narod.ru. (in Rus.)

Bibliya v perekladi Ivana Ogiyenka [The Bible translated by Ivan Ogienko]. URL: https://bibleonline.ru/bible/ubio/ (in Ukr.)

Rubinstein S. (2000). Osnovy` obshhej psikhologii [FOUNDATIONS OF GENERAL PSYCHOLOGY]. SPb: Peter. URL: http://psylib.org.ua/books/rubin01/index.htm (in Rus.)

Aristotle. Policy (1983). Aristotle. Sochinenija: V 4 t. [Aristotle. Works in 4 Volumes], Vol. 4. Мoscow: Think. (in Rus.)

Feuerbach L. (1955). Izbranny`e filosofskie proizvedeniya: v 2 t. [Philosophical works in 2 Volumes]. Мoscow: State publishing house of political literature. Vol. 1. 676 р. (in Rus.)

Frankl V. (1990). Chelovek v poiskah smysla zhizni [Man's Search for Meaning]. Мoscow: Progress. 368 p. (in Rus.)

Golovistikova A., Dmitriev Yu. (2005). Problemy` teorii gosudarstva i prava [Problems of the state and law theory]. Мoscow: EKSMO. 649 р. (in Rus.)

Fromm E. (1992). Konczepcziya cheloveka u K. Marksa [Karl Marx's concept of man]. Dusha cheloveka. Мoscow. URL: http://psylib.org.ua/books/fromm01/txt05.htm. (in Rus.)

Horney K. (2006). Nevroz i lichnostny`j rost: bor`ba za samoosushhestvlenie [Neurosis and Human Growth: The Struggle Toward Self-Realization]. Kiev: PSYLIB. URL: http://psylib.org.ua/books/hornk03/txt06.htm/ (in Rus.)

Maslou A. (1999). Novye rubezhi chelovecheskoj prirody [New frontiers of human nature]. Мoscow: Smysl. 425 р. URL: http://psyberia.ru/book/maslow01.pdf (in Rus.)

Maddi S. (1967). The Existential Neurosis. Journal of Abnormal Psychology, Vol. 72, No. 4. Pp. 311-325


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.