ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ КРИТИК: НА СТОРОЖІ РІДНОГО СЛОВА ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Постать Пантелеймона Олександровича Куліша у нашій культурі є надзвичайно помітною та визначальною, адже він був особистістю свого часу, громадським діячем, інтелігентом. Усі його твори й праці ще на сьогодні не видані. Не одне покоління науковців займалося і продовжує студіювати його творчу й інтелектуальну спадщину. Саме тому його працями та художніми творами цікавилися українські вчені від часів їх опублікування й до сьогодні, щоразу відкриваючи у них нові смисли. У кожен період розвитку української гуманітаристики ці дослідження поглиблююnmся у зв’язку із застосуванням нових методів та підходів. Більш пильного та прискіпливого погляду потребують літературно-критичні праці письменника. Літературно-критичні статті науковця є свідченням і його широкої ерудиції, й разом з тим – чіткої громадянської позиції. У них прочитується не лише думка про твір чи загалом творчість конкретного письменника чи поета, але й про ставлення до української мови й культури загалом. Вони більше вивчалися вченими з погляду оцінки творчості того чи іншого письменника або літературного періоду чи напряму. Але, варто звернути увагу на те, що водночас у цих працях П. Куліш неодноразово наголошує на значимості збереження української мови та національної культури. Письменник, проживаючи та працюючи в умовах імперської цензури, завжди був ревним захисником рідної мови, культури, національних інтересів українців. Власне, розглянути окремі літературно-критичні розвідки під таким кутом зору і є основною метою цієї статті, адже такі праці П. Куліша займають помітне місце у парадигмі постання українського літературознавства та фольклористики як наукових галузей гуманітаристики на питомо національній основі.