У статті розглянуто теоретичні й практичні аспекти проблеми конфліктизації культурно-історичного простору українства в умовах сучасних загроз. У статті розкривається сутність конфліктів, аргументується положення про конфлікт як атрибут соціального буття, простежується його вплив на процеси соціальних трансформацій. Аналізуються причини і умови виникнення, ескалації та вирішення конфліктів різних рівнів, обгрунтовується можливість і необхідність управління ними. Стаття присвячена теоретико-методологічному аналізу сучасних досліджень з конфліктології. Доведено, що доцільно застосовувати інтегративний підхід до класифікації соціальних конфліктів. Інтегративний підхід до аналізу конфліктів - це методологічна основа дослідження, яка передбачає їх розгляд не лише як джерела руйнування та смерті, але і як певного начала розвитку суспільства. У статті зроблено висновок, що категорія «конфліктизаційні процеси» має значний науковий потенціал для вивчення соціальних конфліктів. На основі аналізу конфліктологічних теорій розкрито сутність процесу конфліктизації, його специфічний характер, джерела виникнення. У статті проаналізовано особливості сучасних конфліктів у контексті глобальних процесів. Специфіка конфліктності міждержавних відносин в епоху глобалізації полягає в тому, що це явище набуває транснаціонального та планетарного масштабів. В умовах мілітаризації конфліктної взаємодії рівень конфліктності зростає. Ескалація напруженості та застосування насильства шляхом мілітаризації конфліктної взаємодії призводить до збройного протистояння. Сучасні збройні конфлікти становлять значну загрозу для людства, оскільки вони можуть розширюватися в умовах глобалізації. Необхідно формувати комплекс заходів (гуманітарних, соціально-економічних і політико-військових), спрямованих на запобігання викликам, небезпекам та загрозам національним інтересам України. Необхідно також підтримувати баланс сил, цінностей, ресурсів, політичних, правових і соціально-економічних проблем у суспільстві та державі. Обґрунтовано важливість комплексної стратегії протидії руйнівним діям іноземних найманців в Україні. Основна увага приділяється використанню політичних, дипломатичних засобів через активну участь міжнародної спільноти та посилення економічних санкцій проти Російської Федерації. «Розумна сила» трактується як здатність поєднувати ресурси «жорсткої» та «м’якої» сили, щоб зміцнити позиції України на міжнародній арені. Обґрунтовано важливість стратегії «розумної сили» як основи подолання збройного конфлікту на території України та реінтеграції окупованих територій. Зроблена спроба осмислити конфліктизаційні процеси в Україні у рамках інтегративного підходу, адже сьогодні конфліктність відіграє все більш помітну роль у суспільному та політичному житті України. Дискурсивно- консенсусні та асертивні стратегії успішного вирішення соціальних конфліктів вважаються оптимальними в нинішніх умовах.

конфлікт; процеси конфліктизації та деконфліктизації; збройний конфлікт; дискурсивно-консенсусні та асертивні стратегії; Україна; Російська Федерація

Averianova N.M. (2017). Hibrydna viyna: rosiys’ko-ukrayins’ke protystoyannya [Hybrid war: the Russian-Ukrainian confrontation]. Naukovyy zhurnal «Molodyy vchenyy». Vyp. 3 (43). 30–34. (in Ukrainian).

Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Konfliktyzatsiyni protsesy v suchasniy Ukrayini [Conflictizational processes in modern Ukraine ]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 148 (№ 9). Part 2. Filosofs’ki nauky. 11–16. (in Ukrainian).

Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Mizhderzhavnyj zbrojnyj konflikt na terenax Ukrayiny: neokolonial`nyj vymir [Inter-state armed conflict on the territory of Ukraine: the neo-colonial dimension]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 145 (№ 6). Part 2. Filosofs’ki nauky. 7–11. (in Ukrainian).

Averianova N.M., Voropayeva T.S. (2019). Stratehiya «rozumnoyi syly» yak osnova dlya prypynennya zbroynoho konfliktu v Ukrayini ta reintehratsiyi okupovanykh terytoriy [The “reasonable force” strategy as a basis for ending the armed conflict in Ukraine and reintegrating the occupied territories]. Hileya: naukovyy visnyk. Vyp. 147 (№ 8). Part 2. Filosofs’ki nauky. 7–13. (in Ukrainian).

Aleinikov A.V., Strebkov A.I. (2015). Konflikty i sotsialnaya stabilnost v sovremennoy Rossii [Conflicts and social stability in modern Russia]. Voprosy filosofii. Vol. 12. 27–40. (in Russian).

Batrymenko O.V. (2006). Osoblyvosti suchasnykh zbroyno-politychnykh konfliktiv [Features of modern armed-political conflicts]. Kyiv. 18 p. (in Ukrainian).

Viyna na Donbasi potrapyla u top-10 konfliktiv, za yakymy treba slidkuvaty u 2020 rotsi [The Donbas war is in the top 10 conflicts to follow in 2020]. Ukrayins’ka pravda. 28.12.2019. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/28/7236064/]. (in Ukrainian). (Last accessed 29.12.2019).

Voropayeva T.S. (2008). Intehratyvnyi potentsial suchasnoho ukrainoznavstva: teoretyko-metodolohichni aspekty [Integrative potential of contemporary Ukrainian studies: theoretical and methodological aspects]. VII Mizhnarodnyi konhres ukrainistiv. Zbirnyk naukovykh statei. Osvita. Ukrainoznavstvo. Ed. H. Skrypnyk, Kyiv, IMFE im. M. T. Rylskoho NANU. 45–54. (in Ukrainian).

Voropayeva T.S. (2018). Konfliktyzacijni ta dekonfliktyzacijni procesy v Ukrayini: social`no-filosofs`ki aspekty [Conflictization and deconflictization processes in Ukraine: social-philosophical aspects]. Nauchnyi vzgliad v budushchee. Vyp. 10. T. 2. 49–56. (in Ukrainian).

Voropayeva T. (2010). Ukrainskyi etnos, yak osnova dlia formuvannia modernoi natsii [Ukrainian Ethnicity as a Basis for the Formation of a Modern Nation]. Pokhodzhennia, stanovlennia ta rozvytok ukrainskoho narodu. Kyiv. 409–528. (in Ukrainian).

Glukhova A.V. (2016). Sovremennyy globalnyy konflikt i yego natsionalnye proektsii (konfliktologicheskiy diskurs) [Contemporary global conflict and its national projections (conflict-oriented discourse)]. Chelovek. Soobshchestvo. Upravlenie. Vol. 16. 4. 60–76. (in Russian).

Hopbulin V.P. (2016). «Hibpydna viyna» yak klyuchovyy inctpument posiyskoyi heoctpatehiyi pevanshu [“Hybrid War” as the Key of the Institut of the Russian State Record of the Revolution]. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/gibridna-viyna-yakklyuchoviy-instrumentrosiyskoyi-geostrategiyi-revanshu-.html. (in Ukrainian). (Last accessed 12.10.2019).

Slovnyk-dovidnyk terminiv z konfliktolohiyi (1995). [Dictionary-Directory of Terms for Conflictology] / Ed. prof. M.I. Piren, prof. H.V. Lozhkin. Chernivtsi-Kyiv. 332 p. (in Ukrainian).

Fihurnyi Yu. (2019). Konfliktyzatsiya ukrayins’koho etnokul’turnoho prostoru yak ob’yekt ukrayinoznavchykh doslidzhen’ [Conflict of the Ukrainian ethno-cultural space as an object of Ukrainian studies]. Almanac of Ukrainian studies. Issue 24. 28–33. (in Ukrainian).

Averre Derek. (2016). The Ukraine Conflict: Russia’s Challenge to European Security Governance. Europe-Asia Studies. 68 (4). 699–725.

Bebler Anton (2015). Crimea and the Russian-Ukrainian Conflict (2015). Romanian Journal of European Affairs. Vol. 15. 1–2.

Brian K. (2013). Annual Research Review: The experience of youth with political conflict – challenging notions of resilience and encouraging research refinement. Journal of Child Psychology and Psychiatry. No. 54. 461–473.

Esteban J. (2008). Polarization, fractionalization and conflict. Journal of Peace Research. Vol. 45. No. 2. 163–182.

Nye J.S. (2007). Understanding International Conflicts. An Introduction to Theory and History, 6th. Cambridge: Harvard University Press. 240 p.

Nye J.S. (2002). The Paradox of American Power: Why the World’s Only Superpower Can’t Go it Alone. New York: Oxford University Press. 200 p.

Strasheim Julia. (2016). Power-Sharing, Commitment Problems, and Armed Conflict in Ukraine. Civil Wars. 18 (1). 25–44.