РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ МІСТА

Анотація

В статті проаналізовано громадянськість як ціннісну систему людини (інтереси, принципи, переконання, ідеали), які є спонукальними мотивами активізму. Традиційно цей феномен вивчається через зв’язок особистості з соціальним цілим, де активність є системною соціальною якістю, а суспільні інтереси домінують над індивідуальними. Інший підхід розглядає громадянську активність як можливість реалізації особистістю власних інтересів і потреб, поєднуючи індивідуалізм із різними формами солідарності та взаємодопомоги. Такий конструктивний погляд відповідає принципам субсидіарної демократії і розширює поле громадянської участі. Громадянська активність визначається як система ціннісних орієнтацій людини, які мотивують її до свідомих дій, спрямованих на втілення в життя культурних, соціальних, політичних і громадянських цінностей, при розумному співвідношенні особистих і суспільних. В умовах інформаційного суспільства оформилися нові форми активностей, а саме: дискусії та пропаганда власної позиції у соціальних мережах, мобілізаційна участь.
Громадські об’єднання формують почуття довіри, солідарні зв’язки, соціальну відповідальність, громадянський патріотизм, що сприяє накопиченню соціального капіталу. У зв’язку з процесами децентралізації питання участі у міських громадах набуває особливої актуальності, оскільки міста створюють економічну, соціальну та культурну могутність країни.
Результати соціологічного дослідження громади Мелітополя свідчать, що найбільш значимими для її мешканців є національно-патріотичні, екологічні, доброчинні та волонтерські організації. Водночас, більшість опитаних беруть участь у їхній діяльності ситуативно, але свідомо і добровільно, що відповідає загальнонаціональним тенденціям. Відтак, місто володіє певним ресурсом громадянської участі, який може примножувати соціальний капітал.