НАЦІЄЧУТЛИВІСТЬ ЧАСОПРОСТОРУ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ: РЕАЛІЇ КОНФЛІКТІВ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

У статті висвітлено комунікативні зрушення у «громадянських ландшафтах» українських міст, як у параметрах темпоральності, так і просторової феноменології. Зазначено, що публічний простір міста є особливою соціокультурною формою буття в умовах конфліктизації українства. Методологічну основу дослідження складають концепції національної ідентичності, теорії комунікативної дії, а також культурологічний підхід до аналізу темпорально-просторового феномену міста. Артикулюється потреба у дослідницьких практиках, орієнтованих на осмислення міської ідентичності з точки зору «громадянського підходу», утвердження національних цінностей, урахування комунітарних принципів формування такої ідентичності. Аналізуються громадянські міські майданчики крізь призму висвітлення націєчутливих часопросторів. Описано відмінності у комунікативно-просторових трансформаціях українських міст, характер презентації їх національно-культурної ідентичності у комунікативному просторі. Окреслюються проактивні практики містян, що ре-віталізують український простір, через перспективу проектування «національнокультурної реальності» – українського громадянства. Зазначається, що для міст, які є «історичним продуктом» індустріалізації Сходу України зберігається проблема сприйняття українського національно-культурного дискурсу, пошуку ідентичності у національних категоріях українського світу. Міста часто продукують амбівалентні мнемонічні підходи до національно-культурних цінностей: від повного злиття з буттям української нації до демонстрації відчуження від нього. Водночас перебування українства на межі кордонів із російським світом, спонукає до активного громадянства. Спостерігаються зрушення світоглядних кордонів щодо національної ідентичності громад, які опинилися на лінії фронту російсько-української війни та стають захисними національно-культурними фронтирами Східної України. Зазначається, що просторові зв’язки українських міст і громад потребують більш потужної націокультурної артикуляції символічної структури міської політики та мнемоніки топосів.