ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ РОЗКОЛУ БАПТИСТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті проаналізовано причини та наслідки розколу в євангельсько-баптистському середовищі в 60-х рр. ХХ ст.; встановлено, що однією з головних причин розколу в лоні євангельських християн-баптистів був деструктивний вплив державних органів на релігію загалом, і християнські конфесії зокрема, коли ініційоване з боку державних органів об’єднання протестантських релігійних громад під егідою Всесоюзної Ради Євангельських Християн-Баптистів перетворили Церкву на підконтрольну організацію органам спецслужб; доведено, що конфлікти серед керівництва ВРЄХБ і Ради Церков мали штучний характер. Протистояння серед віруючих, головним чином, були спровоковані агентами та спецслужбами КДБ і були лише на руку компартійному режиму, що допомагало йому контролювати події, утихомирювати одних і репресувати інших; доведено, що під впливом руху за незалежність церкви від держави, очолюваного «ініціативниками», режим вже з другої половини 60-х рр. XX ст. поступово почав послаблювати тиск на офіційно зареєстровані громади євангельських християн-баптистів. Молитовні збори почали відвідувати підлітки, до проповіді допускалися пересічні члени і представники інших громад. Внаслідок цих змін і деякого послаблення напруги у відношеннях між церквою і владою, багато віруючих і громад, не бажаючи подальшої конфронтації, почали повертатися в офіційний союз, яким керувала ВРЄХБ; показано, що внутрішньоцерковні події 60-х рр. ХХ ст., які були спровоковані спецслужбами КДБ та призвели до розколу громади ЄХБ відбилися на становищі та діяльності Церкви ЄХБ і в період незалежності України, вище керівництво розколотої громади (ВРЄХБ і Ради Церков) так і не змогло примиритися і об’єднатися в єдиний союз. Це значно послаблює їхні духовні позиції в сучасному глобалізованому світі, де важливу роль відіграє згуртованість та конкурентоспроможність.