МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ РЕФЛЕКСІЇ НАД КОНФЛІКТОГЕННІСТЮ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ

Анотація

Стаття присвячена соціально-філософському осмисленню проблеми загострення конфліктогенності сучасного українського соціуму, виявленню світоглядних та методологічних засад дослідження процесів виникнення, вирішення та зниження рівня конфліктного протистояння у суспільстві на основі формування громадянської культури миру та толерантності. Історично-філософський екскурс у процес дослідження та експлікації змісту конфлікту показав, що термінами «розбрат», «агона», а подеколи й «війна» характеризувалась боротьба принципово протилежних соціальних позицій. Науковий дискурс конфлікту еволюціонував від розуміння його явищем боротьби майже космічного масштабу до теорії конфлікту як позитивно-функціонального соціального і групового явища.
Класичні теорії еліт, які виросли на ґрунті соціології суспільства, наголошували на протилежності станів стабільності та конфліктності, тоді як синтетична метатеорія конфлікту, яку ми вважаємо методологічною основою нашого аналізу, виходить із реконструкції конфліктами необхідної динаміки перехідних станів: війна – перемир’я – конфлікт.
Такий підхід дозволяє адекватно оцінити пролонгації конфліктогенності різних сфер українського соціуму. Особливо це стосується конфлікту різних соціально-політичних і громадянських культур Сходу і Заходу країни, конфліктів «не ерованих емоцій» та конфліктів соціальних інститутів: держави зі структурами активного громадянського суспільства.
Знаходження спільного інтересу щодо збереження та сталого розвитку української держави, підвищення рівня громадянської культури мирного співжиття різних етнонаціональних спільнот та їх культур, толерантне ставлення до моментів розрізнення та неспівпадіння ціннісних орієнтацій – самий надійний шлях збереження внутрішнього миру в умовах нав’язаної нам «гібридної» війни.