Рецепція освіти української людини епохи бароко у проповідях Антонія Радивиловського

Анотація

Володимир Співак

У статті розглядається погляд українського проповідника XVII ст. Антонія Радивиловського на освіту й освіченість, з погляду її корисності чи шкідливості для загального та особистого блага, а також спасіння душі християнина. Робиться висновок про те, що український церковний мислитель визнавав освіту корисною для людини або навпаки – шкідливою для спасіння та оточення – залежно від її застосування на благо, чи на лихо.

Ключові слова: Антоній Радивиловський, проповіді, освіта, історія філософії, українська філософія, морально-етична думка, українське проповідництво, українське бароко.