УКРАЇНОЗНАВЧІ ВИМІРИ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗМІН У НАУКОВІЙ МЕТОДОЛОГІЇ
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.4
Анотація
У статті досліджуються гуманістичні, гуманітарні, гуманітаристичні парадигми науки українознавства крізь призму наукової методології в умовах зрушення природничо-наукової гносеологічної методології і утвердження культурно-антропологічної парадигми епістемології. Проаналізовано загальнонаукові, власне українознавчі методи творення і розвитку класичного, некласичного типу науки гносеологічної методології у співвідносності із множинними суспільно-політичними, історико-мовознавчими, господарсько-виробничими, повсякденними та іншими цінностями культури модерну і постмодерну. Наука, що стала нині домінантою цивілізації, розглядається з позиції теорії пізнання – зовнішнього, фактологічного, об’єктивного, переважно предметного пізнання у природничо-науковій парадигмі гносеологічної методології та знання (відання) внутрішнього, на основі чого виокремлюється суб’єктивний світ людини (людиновимірний, раціональний, ірраціональний), що творить наукову епістемологічну методологію. Постнекласичний тип українознавчої науки розглянуто у просторі культурно-антропологічної парадигми епістемологічної методології. Відзначається, що збереження та оновлення в українській діаспорі, серед світового українства традиційної української культури, етнічної, національної ідентичності розширює досвід входження особистості в іншомовне середовище, іншу культуру, що важливо в сучасних умовах освітньої та культурної мобільності, глокалізаційних вимірів. Також увага у статті акцентується на «розкодуванні» термінологічної системи, зокрема багатозначності українознавства, в семантиці якого закладається наскрізна ідея новоєвропейської науки – наближення об’єктивності та суб’єктивності.
Ключові слова
Повний текст:
>PDFПосилання
Hrushevskyi M. Rozvytok ukrainskykh doslidzhen u KhIKh stolitti i vyiavy u nykh osnovnykh pytan ukrainoznavstva [Development of Ukrainian Studies in the Nineteenth Century and Identification of Basic Issues in Ukrainian Studies]. Ukrainskyi istoryk: zhurnal ukrainskoho istorychnoho tovarystva. 1989. 1-3(101-103). (in USA).
Domans`ka Eva. (2012). Istoriya ta suchasnist` gumanitarystyky [History and present of humanities]. Kyiv : Nika-Cekntr. 262 s. (in Ukrainian).
Encyklopediya postmodernizmu [Encyklopediya postmodernism] / pid red. E. Vinkvista ta V. Tejlora. Perekl. z angl. Kyiv : Vyd. Solomiyi Pavlychko. 2003. 503 s. (in Ukrainian).
Encyklopediya osvity [Encyclopedia of Education] / za red. V. Kremenya. Kyiv : Yurikom Inter. 2008. 1036 s. (in Ukrainian).
Zabuzhko O. (2006). Filosofiya ukrayins`koyi ideyi ta Yevropejs`kyj kontekst: Frankivs`kyj period [Philosophy of the Ukrainian Idea and the European Context: The Frankish Period]. Kyiv : Fakt. 154 s. (in Ukrainian).
Petrushenko V. P. (2005). Filosofiya znannya : ontologiya, gnoseologiya, epistemologiya [Knowledge philosophy: ontology, epistemology, epistemology]. Lviv : Axilla. 2005. 320 s. (in Ukrainian).
Ukrayinoznavstvo [Ukrainian Studies] / za red. M. Obushnogo. Vyd-vo «Kyyivs`kyj universy`tet». 2008. 672 s. (in Ukrainian).
Usatenko T. P. (2015). Epistemiologiya ukrayinoznavstva : pedagogichny`j kontekst [Epistemology of Ukrainian Studies: A Pedagogical Context]. Kirovograd. 148 s. (in Ukrainian).
Franko I. (1956). Odvertyj lyst do galy`cz`koyi ukrayins`koyi molodezhi [The opening letter to the gal (ity) Ukrainian youth]. Vy`brani suspil`no-polity`chni i filosofs`ki tvory`. K. : Derzh. Vy`d-vo. L-ry` URSR. 552 s (in Ukrainian).
Yaroshy`ns`ky`j O. B. (2015). Novitnye ukrayinoznavstvo: bibliografiya (1988-2015 rr.) [Modern Ukrainian Studies: A Bibliography (1988-2015)]. Kyiv : «MP Lesya». 410 s. (in Ukrainian).
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.