ЄВРОПЕЄЦЬ З УКРАЇНСЬКОЮ ДУШЕЮ До 165-річчя Василя Горленка

Ivan Zabyaka

Анотація


У статті йдеться про Василя Горленка – одного з найвизначніших українських культурологів кінця ХІХ – поч. ХХ ст., ім’я якого з одного боку не належало до забутих імен: воно зафіксоване в усіх фахових енциклопедіях, про нього написано чимало статей, він згадується у спогадах сучасників, є навіть три монографії, з іншого боку всього цього дуже мало, виходячи з того, що зроблено Василем Петровичем. Тем, проблем, порушених у працях В. Горленка, дуже багато. Є такі, які й насьогодні надзвичайно важливі. Встановлено, що навчаючись у знаменитій Сорбонні, він пройшов прекрасну школу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена, французької класичної літератури та мистецтва, таким чином одержавши високого рівня освіту, виховання найкращих духовних рис поведінки, володів щонайменше 5 іноземними мовами. Виявлено, коли В. Горленко повернувся на батьківщину, він спочатку в Петербурзі познайомився із багатьма видатними діячами, вихідцями з його рідного краю. Одне із цих місць знайомств – «вівторки» у М. Костомарова. Саме на них В. Горленко пройшов справжню школу українознавства. А коли в Україні з’явилися періодичні видання, які відповідали його патріотичним інтересам, В. Горленко почав із ними співпрацювати. В газеті «Труд» після двадцятирічного фактичного мовчання про Т. Шевченка перший в Україні друкує фрагмент російської повісті Тараса Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали» та повість «Музыкант» з деяким докором всім іншим, хто цього не зробив раніше. З’ясовано, що навколо журналу «Киевская старина» (1882–1906) згуртувалася українська еліта: В. Антонович, Д. Багалій, М. Біляшівський, П. Голубовський, В. Доманицький, П. Єфименко, П. Житецький, О. Лазаревський, О. Левицький, М. Сумцов, В. Тарновський та багато-багато інших. Тут друкувалися М. Драгоманов, М. Костомаров, В. Винниченко, Панас Мирний, І. Франко, М. Старицький і десятки інших українських вчених, письменників. Серед них і Василь Горленко. Нині відомо 114 його публікацій, уміщених у цьому виданні. Статті, рецензії, огляди видань, інформації, фольклорні записи – кожна із цих публікацій є зразком наукової сумлінності і відповідальності автора. Саме тут розкрився його багатогранний талант журналіста, літературного критика й історика, етнографа й фольклориста, мистецтвознавця, знавця української старовини. Досить часто В. Горленко першим писав про твори П. Мирного, І. Франка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Манжуру і багатьох інших. Неоціненним джерелом у вивченні як особистості В. Горленка, так і його оточення є його листування. Нині відомо біля 40 адресатів і понад 700 листів його та частково до нього. Він листувався із багатьма українськими та зарубіжними письменниками, вченими, культурними діячами. Він понад усе любив Україну і боявся тих революцій, що несуть розруху, смерть, духовне зубожіння, варварство; виступав за невпинний розвиток суспільства, відчуваючи себе невід’ємною часткою свого народу, малої і великої Природи. Тому й залишився для нас яскравою зіркою незміреного космосу української культури.

Ключові слова: Ярошівка, Ніжинський ліцей, Сорбонна, «Фігаро», «Труд», «Киевская старина», Україна, історія, література, мистецтво, фольклор, етнографія, І. Мазепа.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Borshchak I. Ukrayinets'-yevropeyets' Vasyl' Horlenko // Ukrayina. Ukrayinoznavstvo i frantsuz'ke kul'turne zhyttya. – Ch. : 10. – S. 861.

V. G-ko. Iz neizdannoj povesti T. G. Shevchenka // Trud. – 1881. – № 122. – 11 dekabrja.

V. G-ko. Jumoristicheskie rasskazy i sceny iz malorusskogo narodnogo byta. V. P. Zhukovskogo. Kiev. 1884 g. // Kievskaja starina. – 1884. – Janvar'. – S. 155.

G. Ocherki istorii ukrainskoj literatury HІH stoletija. N. I. Petrova. Kiev, 1884 g. // Kievskaja starina. – 1884. – Aprel'. – S. 664.

Gorlenko V.P. Literaturnye debjuty N.A. Nekrasova. (Bibliograficheskie materialy) // Otechestvennye zapiski, 1878. – № 12. – Otd. 2.– S. 149–165.

Isnuyut' rizni tochky zoru z pryvodu toho, koly narodyvsya V. Horlenko. Data 1 sichnya bula zafiksovana vzhe v nekrolozi, umishchenoho v zhurnali «Ukrayina» D. Doroshenkom (Ukrayina. – 1907. – # 5. – S. 214). Znayuchy dzherela (pro nykh nyzhche), v yakykh zafiksovana data narodzhennya 1 bereznya, nam vazhko poyasnyty pryrodu poyavy pershoyi daty. Prote vona, ochevydno, z lehkoyi ruky D. Doroshenka perekochuvala v inshu literaturu, de zaznachayet'sya data narodzhennya V. Horlenka: slovnyky, dovidnyky, entsyklopediyi (Ukrayins'ki pys'mennyky. Biobibliohrafichnyy slovnyk. Tom druhyy. – K., 1963. – S. 188; Kratkaja literaturnaja jenciklopedija. Tom 2. – M., 1964. – S. 279; Shevchenkіvs'kij slovnik. Tom pershij. – K., 1976. – S. 166. Vsi vydannya URE i URES takozh zaznachyly sichnevu datu). Prote isnuyut' inshi dzherela, yaki fiksuyut' datu narodzhennya 1 bereznya: Modzalevs'kij V. L. Malorossijskij rodoslovnik. T. 1. – K., 1901. – S. 326; na nadmogil'nomu pam’jatnikovі; Obshhaja vedomost' Nezhinskoj gimnazii za 1867/1868 uchebnyj god. Po vsem predmetam gimnazicheskogo kursa // Filial Chernihivs'koho oblderzharkhivu u m. Nizhyni, f. 1367. op. 1, od. # 5. s. 60. Na nashe perekonannya, ye vsi pidstavy vvazhaty datoyu narodzhennya V. Horlenka same 1 bereznya za st. st.

Lyst V. Horlenka do O. Havrylova vid 29 lyutoho 1888 r. // Viddil rukopysnykh fondiv ta tekstolohiyi Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrayiny (dali – Arkhiv rukopysiv). – F. 102. – # 37.

Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 11 hrudnya 1887 r. // Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 32.

Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 11 kvitnya 1887 r. // Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 14. 10. Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 14 sichnya 1888 r. Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 34. 11. Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 23 lystopada 1887 r. // Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 32. 12. Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 5 veresnya 1887 r. // Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 24.

Lyst V. Horlenka do P. Martynovycha vid 5 sentyabrya 1887 h. // Arkhiv rukopysiv). – F. 102. – # 25.

Lyst Horlenka do P. Martynovycha vid 5 veresnya 1887 r. // Arkhiv rukopysiv. – F. 102. – # 25.

Pro tse detal'nishe: Zabiyaka I. Vasyl' Horlenko i Taras Shevchenko // Ukrayins'ka mova ta literatura v shkoli. – 1992. – # 3–4. – S. 55–56. (Peredmova do publikatsiyi peredmovy V. Horlenka do povisti T. Shevchenka «Prohulka...». «Z nenadrukovanoyi povisti T. H. Shevchenka»).




DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2017.22.19

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.