ФУНКЦІОНУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ І ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ ЯК ПРИКЛАДИ КОНСОЛІДАЦІЇ НАУКОВЦІВ УКРАЇНИ ТА ДІАСПОРИ

Анотація

У статті йдеться про те, що використання потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування в світовий науковий простір наукових систем багатьох країн, зокрема і посттоталітарних, у яких трансформація суспільного ладу супроводжується зниженням фінансування науки, скороченням науково-технічної галузі та виїздом перспективних молодих вчених в дослідницькі центри багатших країн. Такі негативні тенденції впродовж багатьох років притаманні українській науці, що засвідчено низкою досліджень Авторками розглянуто роль співробітництва з науковою діаспорою як чинника консолідації високофахового українства. Проаналізовано діяльність Української Академічної Міжнародної Мережі та наведено приклади кращих практик наукової співпраці. Наголошено на важливості залучення інтелектуального потенціалу наукової діаспори до процесів реформування і розвитку освіти та науки в Україні.

Ключові слова: наукова діаспора, Українська Академічна Міжнародна Мережа, наукове співробітництво, консолідація українства.