КОРУПЦІЯ І ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС: РЕАЛІЇ УКРАЇНИ

Анотація

В межах статі досліджено проблему впливу великого капіталу на публічну політику. Розглянуто основні джерела корупції в сучасних суспільствах: клієнтелізм і отримання ренти. Клієнтелізм передбачає такі відносини, в основі яких лежить взаємовигідний обмін послугами між особами різного статусу і влади, клієнтові, зазвичай, надається протекція в обмін на його лояльність і політичну підтримку. Стійкість клієнтельно- патримоніальних зв’язків зумовлена тим, що вони вигідні обом соціально нерівним сторонам: для патронів ці зв’язки є механізмами впливу, а для клієнтури – формою захисту. В свою чергу, рента отримується заінтересованими групами через монополію на дефіцитні ресурси або через доступ до адміністративного ресурсу (здатність уряду, місцевих органів виконавчої влади створювати штучний дефіцит, механізми ліцензування, запровадження тарифів на імпорт, регулювання податкової ставки, провадження відкритих торгів зі «спеціальними» умовами тощо). Проаналізована проблема утворення і функціонування рантьє, як в розвинутих демократіях, так і в країнах з нестабільним інституційним середовищем, зокрема і в Україні. Перший підхід, під «рантьє» розуміє осіб, які живуть за рахунок ренти, тобто доходів, що отримують з капіталу, як правило, розміщеного у вигляді банківських вкладів, цінних паперів, доходів від нерухомості, землі, бізнесу, авторських прав тощо. За такого визначення, немає чіткого розподілу між рантьє і підприємцем. Другий підхід, розуміє не джерела доходу індивідів, а спосіб їх життя. При чому такий спосіб життя чітко протиставляється способу життя підприємця. Визначено основні загрози для суспільства у зв’язку з функціонуванням клієнтел і «rent-seeking groups» в суспільствах на кшталт українського.

Ключові слова: суспільний договір, соціальний контракт, фінансово-політичні групи, великий капітал, клієнтелеізм, нестабільне інституційне середовище, корупція, клієнтели, патронаж, патрон-клієнтські відносини, рента, рантьє, фуердай.