Теорія справедливості у концептосфері гендерних досліджень: українські реалії та сучасність
Анотація
Епоха постмодерну як стадія руйнування форм декларує перехід з ери заздалегідь заданихреферентних груп в еру «універсального порівняння», і в цій новій перспективі розуміння значення справедливостізначно ускладнюється. Саме динаміка розвитку сучасного світу в умовах загроз ХХІ століття вимагає ретельногоаналізу процесів здійснення принципів справедливості, оскільки «сталий розвиток» передбачає поліпшення якостіжиття всіх людей, що неможливо поза контексту поняття справедливості. Однак однією з найскладніших проблем у філософських дослідженнях, у цілому, і в гендерній теорії, зокрема, залишається проблема визначення таких категорій, як «чоловік» і «жінка», рівноправність, справедливість, соціальний і приватний досвід. Більшість дослідників сходяться на думці, що сукупність характеристик, що дозволяють виділити чоловіків і жінок в дві незалежні соціальні групи, не збігається з індивідуальним досвідом чоловіків і жінок, і тому мова йде про якусь штучність даних понять. При цьому сам концепт «справедливість» репрезентується складним і неоднозначним через множинність його складових, які абстрагують його як від нормативного змісту, так і кінцевих ідеалів. Певнінабори норм і правил, що застосовуються до різних груп людей, будуються, як правило, на основі бінарних опозицій, ігендерний поділ суспільства – один з найбільш яскравих прикладів. Як наслідок сьогодні формальний інститут гендерної рівноправності в Україні та відповідні нормативні документи жодним чином не узгоджуються з неформальними правилами поведінки всіх трьох гілок влади в Україні. Оскільки, як пише Джон Ролз, «справедливість – це перша чеснота соціальних інститутів», пріоритетність досліджень філософських і політичних текстів з акцентом на такій найважливішій категорії, як справедливість. Безсумнівно, «Теорія справедливості» Джона Ролза –один з найавторитетніших соціофілософських тез ХХ століття по політичній проблематиці справедливості. ДжонРолз на самому початку своєї роботи заявляє, що сім'я є частиною предмета розгляду соціальної справедливості,однак у всій «Теорії справедливості», по суті, немає вказівок на те, що ліберальне суспільство гендерноструктуроване на всіх рівнях. «Теорія справедливості» Джона Ролза піддається критиці вченими-феміністамиголовним чином за те, що він не бачить необхідним у застосуванні ліберальних принципів справедливості повідношенню до приватної сфери і, отже, жінок, проте необхідно відзначити, що висновки Ролза містять у собі значний потенціал для розвитку феміністської теорії, що дозволяє реконцептуалізувати традиційні підходи до феномену справедливості як до концепту і відповідним практикам. Подальші дослідження в цьому напрямку припускають досить глибоке оновлення і філософської, і політичної теорії.
Ключові слова: постмодерн, концепт, культура, зміст, публічна сфера, ліберальне суспільство,універсальність.
Повний текст:
>PDF
Посилання
Bauman Z. Tekuchaja sovremennost. – SPB.: Piter,2008. – 240 s.
Vlasova T.I. Formirovanie gendernyh stereotipov v zapadnoevropejskoj filosofii. – K.: Geneza, 2007. – 296 s.
Grabovs'ka І.M. Perspektivi gendernoї antropologії jak skladovoї gumanіtarnoї osvіti v Ukraїnі: fіlosofs'kosvіtogljadnij
analіz // Postmetodika, 2006. – № 7 (71). – S.19 – 26.
Krasikov V.I. Koncept v funkcii filosofskih osnovopolozhnostej // Jazyk.Jetnos. Kartina mira. Sbornik nauchnyh trudov. – Kemerovo: «Grafika», 2003. – S. 7 – 16.
Frege G. Smysl i denotat // Mezhkul'turnaja kommunikacija. Ot sistemnogo podhoda k sinergeticheskoj paradigme.– M.: «Flinta», «Nauka», 2008. – S. 28 – 31.
Stepanov Ju.S. Konstanty: Slovar' russkoj kul'tury. – M.: Akademicheskij Proekt, 2001.
Delez Zh., Gvattari F. Chto takoe filosofija? – M.: Akademicheskij Proekt, 2009. – 261s.
Jen A. The Idea of Justice. – Allen Lane and Harward University Press, 2009. – 304 p.
Heller A. Beyond Justice. – Oxford: Basil Blackwell, 1987. – 346 p.
The Rule of Law: a Comparative Perspective. – Eds. Y.Wang, F. Yang. – City University of Hong Kong Press, 2013. – 376 p.
The Oxford Companion to Philosophy. – Oxford University Press, 1995. – 249 р.
Pospelova O.V. Politika, utopicheskoe myshlenie i feminism // Novye napravlenija politicheskoj nauki. – M.: RAPN, ROSSPJeN, 2007. – C.13 – 25.
Rawls J. A Theory of Justice – Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1996. – 560 p.
Okin J. M. Women and the Making of Sentimental Family // Philosophy and Public Affairs. – 1982. – № 11 (1). – P. 65 – 88.
Oukin S.M. Dzhon Rolz: Spravedlivost' kak chestnost' – dlja kogo? // Feministskaja kritika i revoljucija istorii politicheskoj filosofii. – M.: ROSSPJeN, 2005. – C. 249 – 273.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.