Книжкова комунікація українських іммігрантів у Канаді як засіб національного спілкування

Анотація

Наталія Солонська

Книга – узагальнений образ дійсності. Це – книжна модель епохи, що зберігає об`єктивний образ реальності, побудована на основі репертуару видавництв, видавничих організацій, діяльності книготорговельної мережі, книгарень, формування фондів бібліотек  і читалень. Це – ключова запорука збереження власної культури, протистояння асиміляції в зарубіжному середовищі, в структурі своєї діаспори. Книжна модель піонерської доби – модель сприйняття переселенцями нового оточуючого світу, їх духовних потреб і мислення, поведінки, взаємодії між членами іммігрантського співтовариства, відчуття національної ідентичності; відбиття постійного бажання відчувати атмосферу матірної України. Ця модель замінила собою каркас і фундамент «спільного будинку» української діаспори в Канаді.

Непересічне значення ролі книги  в історії формування української діаспори, її культури в Канаді, в контексті політики багатокультурності цієї країни, адаптації переселенців у нове суспільство відзначається в грунтовних монографіях та статтях зарубіжних і з 1991 р.– наших вітчизняних дослідників з історії української діаспори в Канаді. Однак у теорії комунікації, в книгознавчих дослідженнях книга як засіб комунікації в умовах вимушеної імміграції, в якій саме опинилися українські переселенці в Канаді, особливості розвитку книжкової комунікації українських іммігрантів не розглядаються поки що в жодній науковій праці з канадських досліджень.

Уперше  здійснюється  спроба  привернути  увагу  до  цієї  проблеми  та  окреслити  навігацію  подальших  досліджень.  Ідеї грунтуються на конкретних прикладах з історії розвитку книжкового руху в співтоваристві канадських українців.