Інформаційні ресурси української науки в історії національного відродження як фактор консолідації наукового простору України в першій третині ХХ століття

Valentyna Petrykova

Анотація


Валентина Петрикова

Запропоновано новий методологічний підхід до розгляду історії формування наукового простору України в першій третині ХХ століття в межах сучасної теорії інформаційного суспільства. Акцентовано увагу на чинниках європейськості при оцінюванні історичних фактів становлення та розвитку національного комплексу бібліологічної науки і практики. Історія бібліологічної  практики українських  вчених розглядається  як засіб консолідації наукових сил в системі українознавчого знання. Організаційно робота по консолідації наукових сил проводилась по регіональних та крайових наукових товариствах. Визначення стратегічних завдань науки грунтувалось на обов’язковому підсумуванні наукового доробку засобами історіографії, бібліології, бібліографії, книгознавства. Розглянуто бібліологічний доробок вчених НТШ, УНТ, університетських наукових шкіл Києва, Харкова, Одеси. Ціннісні ознаки авторських науково-бібліографічних праць сприяли формуванню консолідованих інформаційних ресурсів науки України. Питання налагодження системного інформаційного забезпечення національної науки досліджено через функціональні можливості бібліографічних комісій в структурі НТШ, УНТ, УАН. За базовий чинник активності дій української інтелігенції в першій третині ХХ ст в напрямі ресурсного підсумування знання. визнано об’єктивні наслідки другої інформаційної революції кінця ХІХ ст.

Ключові слова: бібліологія, бібліографічна комісія, інформаційна революція,інформаційні ресурси, інформаційне суспільство, наукові товариства, Українська академія наук.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.