Нетрадиційні релігії в контексті консолідаційних процесів у сучасній Україні



Tatiana Talko, Irina Bunakova

Анотація


Тетяна Талько, Ірина Бунакова

У статті  представлено спробу  виявити консолідаційні можливості нетрадиційних  для української культури релігійних практик. У неоорієнталістських, харизматичних і ньюейджівських культах визначальними є механізми консолідації мас навкруг особистості лідера організації, зазвичай її засновника, наставника-гуру чи харизматичного лідера, який наділяється містичними божественними якостями. Християнство, як зазначав З. Фройд, консолідувало маси завдяки втіленню у ідеї особистісного Бога Я-ідеалу кожного окремого індивіда, а також ілюзорного досягнення суспільної справедливості і рівності завдяки тому, що кожен член релігійної спільноти мав право на рівну з іншим частку божественної  любові,  дарованої  йому  Христом.  На  противагу  образу  теїстичного  бога,  в  якому  втілюються консолідовані уявлення про духовну сутність суспільного буття, в образі неорелігійного лідера зазвичай втілюються маргінальні суспільні ідеї і духовні практики, які не здатні консолідувати суспільство.

Ключові слова: неорелігії, консолідаційні процеси, неоорієнталістські культи, харизматичні неохристиянські церкви, неоязичництво, рідновірство.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.