Екзистенційний аспект консолідаційних і дезінтетеграційних процесів в українській нації у світлі сучасних суспільних реалій
Анотація
Володимир Ятченко
Стаття присвячена спробі виділити фактори вибору основи консолідаційних процесів всередині української нації, розглянути ці процеси крізь призму екзистенційної соціології. В статті аналізується феномен суспільних викликів, а також процесів виникнення, трансформації та заникання груп солідарності. Одним зі способів регулювання суспільної поведінки й світоглядних налаштувань, який часто застосовується владними інституціями, є культивування страху (в тому числі і в його екзистенційному вимірі як Страху) в свідомості окремих соціальних груп. На прикладі української
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
історії кінця 1920-х – початку 1930-х рр. показано, як владні структури за допомогою штучного культивування почуття страху за саме своє існування в свідомості різних груп українського соціуму намагались знівелювати протестні налаштування в суспільстві, які вже виразно набирали форм виклику. В статті крізь призму впливу екзистенційних за своєю природою регуляторів суспільної поведінки (прагнення здобути гарантії безпеки власного існування, осягнення смислу життя і вибудови смисложиттєвих орієнтирів) проаналізовані процеси формування соціальних груп типу “солідарності сильних”, “солідарності слабких”, “солідарності проти”.
Ключові слова: суспільний виклик, групи солідарності, екзистенційна соціологія “солідарність сильних”, “солідарність слабких”, “солідарність проти”, екзистенційний вимір суспільних викликів.
Повний текст:
>PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.